Bike in City

Огляд маршруту Київської Сотки’18

Київська Сотка за 5 років з моменту свого створення пройшла стрімкий шлях від івенту «для своїх» до наймасштабнішої та найочікуванішої велоподії України. Ідеальна організація, прекрасний час проведення (на початку вересня зазвичай чудова погода, плюс на цей період припадає пік фізичної форми велосипедистів, всі розкатані та готові до серйозної боротьби). Багато хто вважає Сотку головним стартом сезону та будують тренувальний план саме з огляду на дату проведення.


Враховуйте — реєстрація на Київську сотку закривається 26 серпня, не відкладайте на останній день, бо можете пропустити дедлайн. Цьогоріч організатори чітко озвучили, що після цієї дати не буде дореєстрацій — ні «ой вибачте, забув», ні «а можна мене заднім числом», ні «а я блогер та відома особистість, дайте мені номер». Дореєструвась можна буде лише з 7.30 до 8.30 2 вересня на місці старту за 1 000 грн, при цьому ви будете їхати поза основним заліком. Лінк на реєстрацію.


Цьогоріч Сотка повністю змінила маршрут. Організатори вирішили, що необхідно зробити його цікавішим та додати родзинку у вигляді декількох кваліфікаційних підйомів. Враховуючи рельєф Київської області, було обрано південний напрямок у сторону Обухова.

Тому частина маршруту проходить по відомому у велотусовці маршруту по Змієвих Валах. Але за рахунок цього в трек потрапили і ділянки зі специфічним покриттям. Тож для формування об’єктивної думки про маршрут, я взяв Giant Propel (жорстий аерошосер, на якому і планую їхати гонку) та спеціально проїхав його сам у помірному темпі, фотографуючи майже усі повороти, розв’язки та місця, на які необхідно звернути особливу увагу.

Повний трек мого проїзду можна глянути в Strava. Цінність його у тому, що туди завантажені 104 фото, які по таймстампу підв’язані до конкретної точки маршруту. На даний момент це найповніший опис маршруту, який я робив за 2 роки Bike in City.

Додатково я провів візуалізацію треку через сервіс Relive, але у них обмеження на 20 фото, тож у ролику не має більшості зроблених фото.

Ще одна фішка цьогорічної сотки — організація старту. Офіційно красивий старт відбудеться біля ЦУМу на Хрещатику. Там буде даний відлік так званому Gun Time, з фіксацією радіочіпа кожного учасника. Після цього почнеться красивий велопарад, з проїздом учасниками 8-9 кілометрів містом до точки реального часу, так званого Chip Time, який і буде початком власне 100 гоночних кілометрів та від нього буде рахуватись час учасника на подолання ділянки (у турнірній таблиці буде відображатись обидві часові мітки). Але запис треку я почав з точки Gun Time, тож якщо ви хочете орієнтуватись з моменту Chip Time, то віднімайте відстань велопараду. Я особисто, 2 вересня буду починати запис треку велокомпом від ЦУМу, а на 10км відсічці просто увімкну запис наступного кола (LAP, є в усіх велокомпах з GPS).


Одразу попереджу намагання зчітерувати і приїхати одразу на точку Chip Time. Якщо ваш чіп не буде зареєстровано на старті колони біля ЦУМу, то ви автоматично знімаєтесь з гонки. Також миттєвий дисквал отримує учасник за обгін суддівської машини, яка буде вести колону на точку Chip Time. Виключень не буде, пам’ятайте про це та грайте за правилами.


Ну що ж, почнемо 🙂

Старт, 0 км, Gun Time

ЦУМ є прекрасною локацією, тут широченна зона, щоб правильно вистроїти велосипедистів відповідно до обраної категорії та фізичної форми. Прохання — не намагайтесь ставати у не свою зону, на вас нагримають і ви будете заважати іншим учасникам.

500 метрів

Ми проїзжаємо перекриту патрулями Бесарабку та прямуємо ліворуч на перехресті біля Арени Сіті. Одразу за поворотом буде невеликий спуск з правим 90° поворотом. Будьте обережні. Перехрестя біля Гуліверу і починається перший підйом Сотки.

1 км

Бульвар Лесі Українки досить підлий. Він затяжний, має градієнт до 8% та поділений на два підйоми. Тут одразу стане зрозуміло, хто обрав не свою категорію, так як слабкі почнуть вивалюватись. Якщо це почало відбуватись — замисліться, можливо реально варто їхати з рівними собі по силі та трохи спуститись в середину групи.


Під час велопараду кваліфікаційні групи учасників будуть фізично розділені патрулями та МотоХелп. І у разі обгону такого супроводу ви також можете бути дискваліфіковані. Провалювання у більш слабку групу дозволяється.


На підйомі по Лесі рекомендується почати прогрівати ноги та серце. Ставте легку передачу і намагайтесь заїзжати апхіл на високому каденсі, тримаючи пульс в межах 1-2 зони.

3,8 км

З бульвару Лесі Українки ми розкручуємось на розв’язці та виїзжаємо на бульвар Дружби народів. На повороті дорога значно звужується, будьте пильними.

4—5,6 км

Спуск по бульвару Дружби Народів завжди нашіптує у вухо «Давай швидше!», але ми стримуємо себе і продовжуємо рухатись зі швидкістю машини супроводу.

5,7 км

Нас очікує поворот вправо і вниз, на Наддніпрянське шосе. Не облизуйте тут обочину, є трохи люків та дощоприймачів.

6,6 км

Ми проїзжаємо розв’язку біля Дарницького мосту, патрулі повинні перекрити усі виїзди, але краще не втрачати пильність.

8—8,6 км

Нас очікує жах будь-якого київського ком’ютера — розв’язка на Видубичах. Там буде посилена кількість патрулів та МотоХелпу. Весь цей час ми їдемо з крейсерською швидкість 25-30 кмч, щоб прогріти ноги рекомендований високий каденс.

8,8 км, Chip Time

Саме тут буде стояти велика арка та другий контур системі фіксації таймінгу. Враховуючи специфіку її роботи, перед в’їздом швидкість колони буде зменшено, щоб у всіх точно все спрацювало. Готуйтесь до цього завчасно.

Одразу після перетину точки старту, шосери почнуть шалено накручувати швидкість, щоб відсіяти зайвих людей. Це робиться не тому, що вони такі сильні та пихаті, а щоб зробити заїзд більш безпечним. Бо стороння людина у слабшій формі є реальною загрозою і з більшою вірогідністю спровокує завал. Тож якщо вас після старту починає обганяти багато людей, не зліться, а візьміть правіше і пропустіть завідомо більш сильних суперників. Цим ви нормально так збережете усім нервові клітини.

А ще тут починається 20 кілометрів чистого рівняка, на якому ви зможете правильно вкатитись у гоночний режим.

11,5 км

Тут знаходиться розвилка з мостом. Швидкі групи патрулі точно поведуть на міст. Але якщо ви їдете у кінці колони і до часу вашого приїзду вже нікого немає, то можливо логічніше скористатись об’їздом зправа. Так там світлофор, але якщо ви на 11 км вже їдете останнім, то зайві 30 секунд на світлофорі ролі не зіграють.

15 км

Тут на нас очікує розв’язка, яку дуже страшно їхати одному і цілком безпечно — у групі, тим більше з перекриттям. Спочатку ми з’їзжаємо зі Столичного шосе в сторону Кільцевої і майже одразу на розвилці звертаємо ліворуч у напрямі Новообухівсько траси. Саме з цього моменту починається вже серйозна гонка. Невеликий спуск по новообухівці дозволяє навіть соло їхати 45 без особливих зусиль, а в групі й поготів. На цьому етапі я рекомендую обирати собі компанію на гонку — людей які їдуть +- у вашому темпі та на велосипедах вашого типу. Пам’яйтате, що у складі групи їхати завжди легше. Якщо не вмієте, то ми організували для вас навіть спеціальну велошколу.

20,2 км

Ми під’їзжаємо до першого світлофору на Новообухівській трасі. Необхідно акцентувати увагу, що так, у нас буде поліція, МотоХелп та волонтери. Але якщо на якомусь зі світлофорів десь ви не бачите перекриття, то просимо — виконуйте Правила Дорожнього Руху… Жоден результат і час не варті нехтуванням безпекою.

23 км

Ще один світлофор, біля Мегамаркету та Мануфактури. Увесь цей час пелотон буде їхати рівно, готуючись до початку підйомів. Але точно сформується група відриву, з прицілом саме на очки Гірського короля.

25,5 км

Третій світлофор та правий поворот на Підгірці. Будьте обачними. Туди часто наносить піску, його постійно прибирають, але процес цей безкінечний. Плюс дорога значно звужується.

Покриття хороше, але з цього моменту можуть траплятись невеликі ямки та нерівності.

28 км

Перший кваліфікаційний підйом Київської Сотки та один з найскладніших підйомів на маршруті.

Власне сам підйом починається з ділянки свіженького асфальту на 29 кілометрі. Тягун злий, з градієнтом до 10%, пропікається сонцем та витягує з вас усі сили. Але враховуючи, що це лише третина маршруту, то не рекомендую на ньому ввалювати по повній програмі. Зайдете в червону зону по пульсу і решта дистанції для вас перетвориться на виживання.

А якщо ви не гонщик та не маєте амбіцій з приводу якомога меншого часу на подолання, то перед підйомом розташована колонка з водою, можете трохи освіжитись.

30,7 км

Повертаємо на Т-подібному перехресті ліворуч та рухаємось у сторону Дмитровичів. Але будьте обережними, за 100 метрів після повороту розташована доволі глибока яма. На розв’язці також стоїть АЗС, де при бажанні можна чимось смачним дозакупитись.

31,5 км

Дорога на Дмитровичі вже не така хороша, як була до цього. Є порепаний асфальт та ямки. Ускладнюється це наявністю дерев по узбіччю, які створюю різкі тіні, що заважає вчасно роздивитись перешкоду.

34 км

Спуск в сторону Дмитровичів так і підманює проїхати його на повній швидкості. Але ризикувати тут не варто — погане покриття та два крутих повороти не найкраще місце для встановлення рекордів.

35,5 км

Маршрут проходитиме між двох магазинчиків у Дмитровичах. Хороше місце, щоб відновити сили. Але рекомендую той магазин, що зліва — у ньому і вибір більше, і картки приймають, і пропускна здатність краще.

42-46 км

Тут на нас очікує помірний лісовий тягун. Заїжається значно легше, ніж підйом у Підгірцях.

45 — 51 км спецділянка «Бетонка»

А ось тут відбулась значна зміна маршруту. Раніше потрібно було повертати ліворуч, та їхати по роздовбаній бетонці. Проблема посилювалась тим, що перша частина цієї бетонки практично нікому не належить, тож і ремонтувати її нікому. Тому ми (дослухавшись до побажань представників велоспільноти), внесли корективи.

Їдемо прямо, не повертаючи. Фактично ми в’їзжаємо в Обухів та їдемо півтора кілометри до повороту направо, на лісову дорогу (за рекламним щитом «Пиломатеріали»).

По красивій лісовій дорозі ми прямуємо до перехрестя з рівнозначними дорогами і знову повертаємо ліворуч (обережно, пісок!).

Наступні 2 кілометри несемось прямою, як стріла, дорога і проїзжаємо через причину того, чому ми так довго вагались, чи робити тут об’їзд. Справа у тому, що цей шматок шляху проходить повз місцеве кладовище. І є ненульовий ризик, що ми можемо перетнутись з похоронною процесією…

Далі ми таки виїзжаємо на бетонку, але на значно коротший відрізок з набагато кращим покриттям. Ям тут не дуже багато, проте і з ними ми спробуємо покращити ситуацію.

51 км

З’їзд з бетонки на дорогу тут непростий. Є глибокі ями та пісок. Краще брати лівіше. Далі нас очікує 7 кілометрів прямого шляху з хорошим покриттям, але на цій ділянці завжди сильний боковий вітер, варто їхати ешелонами.

58 — 68 км найскладніша спецділянка гонки «Копачів — Застугна»

З поворотом на Копачів з покриттям починає відбуватись магія. Чим далі, тим його менше. Навіть доходить до ось такого.

Їхати варто дуже обережно, постійно слідкуючи за дорогою. Також хорошою ідеєю тут буде розбитись на маленькі групки, так як великим пелотоном їхати буде доволі некомфортно.

Хорошим орієнтиром є вказівники на парк Київська Русь, їдемо по стрілкам.

За знаком Копачів є крутий спуск з різким поворотом. НЕ ЖЕНІТЬ ТАМ. На радіусі безліч піску та ями, можна сильно скластись.

Але найскладніша ділянка знаходиться на 66 кілометрі (що дуже символічно) в районі Застугни.

Нам наліво

Це велетенська калюжа, яка набирається після затяжних дощів. Вчора вона була суха та проїзжалась навіть на жорсткому шосейнику. Але якщо будуть дощі, то там створюється непролазне болото. Об’їхати цей шматок можна лише через Васильків, що додасть +30 км… Тож ми разом з владою області вирішуємо питання з її засипанням. На гонці там буде комфортно і безпечно.

68 км

Після проїзду «Калюжі» починається нормальний асфальт, але місцеві накатали там декілька лежачих поліцейських, пам’ятайте про них.

Сама дорога проходить повз мальовниче озеро, яке так і заманює кинути все і піти купатись. Опирайтесь цьому поклику.

71 км

Тут знаходиться непримітний магазинчик з холодною колою, підживленням та робочим терміналом. А ще біля нього розташовані дві криниці зі смачнющою водою, чудова нагода наповнити фляги.

За магазином ми повертаємо праворуч і починаємо крутити в тягун.

74,3 км

Доїзжаємо до перехрестя та повертаємо ліворуч. Виїзжаємо ще на кращий асфальт. Саме з цього моменту починається заключна третина гонки, бо хороше покриття+рівнина дають шалені швидкості, і повірте, усі цим скористаються. А ще тут красиві поля 🙂

80 км

Вилітаємо на перехрестя і звертаємо у сторону Рославичів. Пам’ятайте про ПДР.

Стрімкий 2-км шматок з вітром і ми повертаємо праворуч, оминаючи розплідник ялинок.

82,1 км

Гляньте на фото, бачите темну підворітню?;) Нам туди. Там крутий спуск і темрява, а це значить, що після яскравого сонця очі не одразу звикнуть. Враховуючи, що через 50 метрів зліва дорога не в кращому стані, є рекомендація триматись праворуч. Також під кінець спуску є ще одне місце зі зрізаним напливом асфальту, на ньому може солідно підкинути.

Ще одна родзинка спуску — поворот ліворуч на 90 градусів. Завчасно обирайте безпечну швидкість.

Після цього йде майже непомітний тягун, який на позначці 84,3 км перетворюється у шалений спуск.

На ньому можна комфортно розігнатись та проїхати наступні три кілометри офігєнним накатом. Велосипедист середнього рівня може тримати там 45+.

87 км

Тут знаходиться дуже фановий підйомчик, який можна залетіти накатом та веселий спуск за ним, який закінчується крутим лівим поворотом.

Якщо вмієте — ріжте його максимально, тримає добре. Але якщо є хоч найменші сумніви у скілі, то непотрібно, бо будуть вас з кущів діставати.

Одразу за ним є пряма, по якій зазвичай розганяються перед важким підйомом, але пам’ятайте про глибоку яму рівно по центру цієї дороги.

88 км — підйом «Космос»

Найважчий підйом цьогорічної Київської Сотки — кілометр з середнім ґрадієнтом 6% та місцями до 9%. Його не можна брати нахрапом, лише потужна методична робота. Для новачків — немає нічого сороміцького у тому, щоб зайти його пішки, краще лишіть сили на останню частину шляху.

Одразу за ним йде неймовірно швидкісний спуск з лісовою дорогою. Швидкості тут будуть під 60-70 км/год, і це одна з найяскравіших частин маршруту!

Проте пам’ятайте, що виїзді з лісу є 2 хоч і невеликі, проте лежачі поліцейські. Зтишуйте хід завчасно.

91,7 км

На перехресті зі світлофором ми їдемо прямо, у сторону Хотова та виїзжаємо на тягун довжиною у 2 кілометри та ґрадієнтом 4%. Він доволі підступний, так як може витягнути з вас більше сил, ніж ви планували.

В самому Хотові на перехресті повертаємо ліворуч та їдемо до позначки 96,3 км, де звертаємо з дороги на так зване Чабанське велокільце.

Будьте уважні, практично одразу там лежачий поліцейський.

На усіх парах несемось до лісового спуску, який починається на відмітці 97 км і дарує 2 кілометри фану. Але уважність не завадить, на ділянці досить багато хоч і не глибоких, проте відчутних ям.

99 км

Ми виїзжаємо на заключний сегмент Сотки. З цього моменту спусків не буде, а будуть лише підйоми та рівні ділянки. Тут ви можете розкрити весь свій потенціал та значно поліпшити час за рахунок індивідуальних ходових якостей.

На 102 кілометрі раніше маршрут йшов направо, на вбивчі 20% торчі. Ми прибрали їх, так як для новачків вони можуть бути травматичними. До того ж, між ними є дуже небезпечний спуск з поворотом-шпилькою, де також величезний ризик травм та завалів… Тож ми повертаємо ліворуч та виїзжаємо на Одеську трасу.

Нею ми їдемо три кілометри та повертаємо праворуч на Чабани (за заправкою КЛО). Адже мета Сотки ще і в популяризації велосипеду, тож проїзд через населений пункт ідеально вписується в цю концепцію. І дуже круто, коли тобі виснаженому на останніх кілометрах гонки кричать щось уболівальники, а діти на узбіччі дають «пятюньки» 🙂 А уболівальників в Чабанах буде багато!

В Чабанах на центральному перехресті беремо ліворуч та виїзжаємо на фінішну пряму! ГАЗ В ПІДЛОГУ І ВАЛИМО НА ВСІ ГРОШІ!!!

При в’їзді в Київ пролітаємо перший світлофор та готуємось зміщуватись праворуч, на бокову вулицю. За 100 метрів після повороту і буде стояти фінішна арка.

Після фінішу легенько докатуємось до парковки Магелану та насолоджуємось фінішною зоною з концертом, фудкортами, трансляцією та нагородженнями 🙂

Усім вдалої гонки! А я пішов інтервали катати, бо суперники сильні просто ппц 🙂

Реєстрація на Сотку: velo100ka.kiev.ua/podiya-ta-format/reyestratsiya/
Положення Сотки: velo100ka.kiev.ua/polozhennya/
Маршрут Сотки: velo100ka.kiev.ua/podiya-ta-format/marshrut/
Стати волонтером: Реєструйся тут

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Богдан Воеводин

Сооснователь Bike in City

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: