Bike in City

Велоконцепція: що ж це таке?

Отже, велоконцепція — що це таке, і чому саме зараз необхідно приділити трішки часу цьому питанню, якщо ви небайдужі до велосипедних проблем Києва. Нещодавно я коротко роз’яснив ситуацію для широкої громадськості, але вважаю, що для велоспільноти треба надати деякі додаткові пояснення. Отже, що таке Велоконцепція? Згідно зі стратегією розвитку Києва до 2025 року, передбачається, що 5% поїздок у Києві буде здійснено на велосипеді. Що таке поїздка? Це кожне окреме переміщення, наприклад, з дому на роботу. Якщо ви щодня їдете з дому на роботу, а увечері — назад, то ви виконуєте два переміщення за день. Якщо увечері ще заїхали на фітнес — то вже 3. Якщо ж ще по дорозі в супермаркет — то вже 4, і це незалежно від транспорту. Навіть якщо пішки. Щоб ви розуміли, зараз, за приблизними оцінками, велосипед використовується у 0.25% переміщень. І це в сезон. Регулярні підрахунки велосипедистів показують позитивну динаміку — якщо навіть нічого не робити, то кількість велосипедистів зростає десь на 10% на рік. Таким темпом, звичайно ж, ні про які 5% у 2025 році мови йти не може. Чи можна щось з цим зробити? Практика показує, що так — поява поки що єдиного цілісного і прийнятного по якості веломаршруту з Троєщини в центр призвела до збільшення велосипедистів на ньому на більш як 100% за рік. Отже, будівництво якісної велоінфраструктури і заходи по популяризації велосипеда в якості транспорту можуть зробити ці перспективи реальними.

В чому ж проблеми?

Головна — у відсутності цілої низки ланок: він механізмів прийняття рішень до людей та організацій, які б ці рішення могли втілювати. Все зараз робиться у так званому “ручному режимі”, а на яку-небудь якість можна сподіватись, лише якщо активісти контролюватимуть кожен крок проектувальників, будівельників та інших причетних осіб. А це важко і неефективно: якщо мережа велодоріжок стане великою, усунути кожен недолік таким чином буде неможливо (це і зараз дуже непросто). Тож саме ці проблеми має вирішити велоконцепція. Яким чином?

  1. Розробити цілісну веломережу, замість доріжок “з нікуди в нікуди”.
  2. Запропонувати зміни до Правил дорожнього руху, держстандартів та інших норм, які зараз перешкоджають нормальному розвитку вело і є відверто небезпечними.
  3. Запровадити єдині стандарти будівництва велошляхів, вимоги до покриття, надати чіткі критерії: в яких випадках потрібно будувати велодоріжку, в яких — велосмугу на дорозі, де можна організувати суміщений рух з громадським транспортом, тощо.
  4. Створити веловідділ в міській адміністрації — єдиний центр прийняття рішень та відповідальності по всім велопитанням. Це дуже важливо: зараз маршрути планує одне підприємство, будує — інше, вішає дорожні знаки — третє, прибирає — четверте, і так далі. Знайти кінці — хто саме відповідальний за якийсь недолік і хто має його виправляти — зараз дуже складно. Створення веловідділу має значно покращити цю ситуацію.
  5. На рівні міста розробити заходи для популяризації велотранспорту.
  6. Аргументовано пояснити всім киянам, що велосипед — це круто, і його розвиток може вирішити цілу низку міських проблем: перевантажені вулиці, забитий транспорт, проблеми з паркуванням авто, екологія, здоров’я містян тощо. І що ніхто не змушує пересідати на велосипед всіх, але якщо якийсь пан Василь є ідейним автомобілістом — то пояснити йому, що коли його сусід пересяде на вело, то Василю буде більше місця на дорозі і він не стоятиме в заторі.
  7. Налагодити взаємодію з іншими видами транспорту: дозволити, за певних умов, провозити велосипед всередині або на спеціальних підставках, створити перехопюючі паркінги де це корисно, тощо.
  8. Ну і ще багато чого. З цікавого — наприклад, створення міського велопрокату.

Часті запитання

Де брати на це гроші?

Розрахунок показує, що лише пряма економія місту становитиме від 8 до 16 мільярдів гривень протягом наступних років. Чому? Кожна поїздка на авто зношує дорожнє покриття, і його треба частіше ремонтувати. Кожна поїздка на тролейбусі — також чогось варта місту (транспорт у нас дотаційний, нагадаю). Велоінфраструктура є значно дешевшою і в будівництві, і в обслуговуванні. До того ж, в планах на наступні роки ремонти і реконструкції сотень кілометрів столичних вулиць. Якщо врахувати потреби велосипедистів — це не призведе ні до яких додаткових витрат. Натомість, є ще ціла купа непрямих вигод: велосипедисти менше хворіють (отже, місто менше тратить на медицину, натомість заробляє більше податків — бо здорові люди краще працюють), покращується екологічна ситуація (і менше хворіти починають навіть невелосипедисти), розвивається малий бізнес (знову — більше податків), місто стає більш привабливим для туристів… Можна ще довго писати.

Зараз я їду де хочу, а мене засунуть на велодоріжку.

Так, збільшення кількості велосипедистів призведе до того, що середня швидкість руху на велошляхах становитме 15-20 км/год. Значна частина теперішніх велосипедистів — це спортсмени, а при наявності інфраструктури на велосипеди сядуть і звичайні люди в звичайному одязі, яких лякає слово “каденс”. Але чи не егоїстично це — заради особистої зручності відмовляти новим людям у щасті сісти на вело? Чим тоді ми відрізняємось від хамуватих водіїв, на думку яких світ має крутитись навколо них? Зараз тривають обговорення і надходять пропозиції. Можливо, велосипедистам надаватиметься вибір на проблемних ділянках — їхати дорогою з автівками чи облаштованою для велосипедистів зоною. Також додам, що спорсмени нерідко порушують ПДР вже й зараз — наприклад, тренуючись на Бориспільській автомагістралі, на свій страх і ризик. Тому, де такі традиції сформувались — концепція не буде ні дозволяти їх, ні додатково забороняти, тобто ніяк на це не впливатиме.

Хто пише концепцію?

Замовником концепції є місто, а конкретно — департамент містобудування та архітектури КМДА. Розробником є комунальне підприємство “Київський центр розвитку міського середовища”, консультантами є громадські організації “Асоціація велосипедистів Києва” та “Урбан куратори”. В розробці активно використовується іноземний досвід та попередні напрацювання АВК. На мою думку, до роботи залучені найкращі спеціалісти з даних питань, яких зараз можна знайти в Києві.

Чи не буде це черговим пшиком? Влада вже багато років обіцяє, а віз і нині там. А ще проспект Перемоги, Бажана, Здолбунівська…

Є підстави сподіватись, що цього разу все буде інакше. По-перше, розроблена адекватна стратегія розвитку міста Києва, і виконати її без розвитку вело не вдасться. По-друге, вже накопичено багато досвіду і існує тиск та запит не від окремих “міських божевільних”, а від доволі широких і активних суспільних мас. По-третє, на найвищому рівні вперше дійсно є розуміння проблеми. А взагалі, звісно, роботи і перешкод ще дуже багато. Тому закликаю всіх небайдужих долучатись і вносити свій вклад в розробку концепції. Наступною важливою ланкою стане прийняття концепції депутатами міської ради. Якщо з якихось причин це рішення буде відкладатись — ми обов’язково про це проінформуємо і будемо вживати заходів, в тому числі, розраховуючи на вашу підтримку.

Цікаво. Що ж я можу зробити?

Перш за все, прочитати опубліковані розділи: перший та другий. І до 10 березнянадіслати зауваження на пошту veloinfrastruktura@gmail.com. Розробники запевняють, що всі звернення опрацьовуються обов’язково, і поки не було підстав поставити це під сумнів. І так, вона довга і детальна. Хто просто хоче ознайомитись зі змістом — Сергій Пасюта підготував спеціальний витяг у форматі “Велоконцепція для чайників

Де ж слідкувати за прогресом?

Перш за все, у відповідній групі в фейсбуці. Також анонси і роз’яснення регулярно публікує Асоціація велосипедистів Києва, в тому числі і у своїх щотижневих розсилках, на які можна підписатись на сайті. І, звичайно, я докладатиму зусиль, щоб всі принципові речі вчасно з’являлись на Bike in City.

P.S. Можете подивитись, як проходило перше обговорення Велоконцепції:

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Богдан Лепявко

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: