Bike in City

Київський велотрек. Найповніший посібник користувача

Історія Київського велотреку — це драма у трьох актах: функціонування, знищення, відновлення. Побудований у 1912 році, він приймав безліч змагань і виростив з десяток поколінь велогонщиків.

Фото зі спільноти Київський велотрек у Facebook

Один з найстаріших треків Європи став на шляху висотної забудови Києва і з почтаку 2000-х років стояв пусткою очікуючи на повне знищення.

Фото зі спільноти Київський велотрек у Facebook

Про болючий процес боротьби за велотрек і його відновлення варто готувати окремий матеріал, якщо у когось є бажання — ласкаво просимо.

У травні оновлений і відреставрований велотрек урочисто відкрили та запустили в роботу. Пройшло майже три місяці і вже можна робити перші висновки про його роботу і, найголовніше, давати поради тим, хто хоче приїхати на тренування.

Сучасний Київський велотрек — стан справ

Щоб отримати інформацію з перших рук, ми звернулись до Володимира Мельника, керівника Київського велотреку.

Задам питання, яке завжди мене цікавило, і з чого варто почати. Стадія реконструкції і ремонту велотреку закінчилася. Поставили крапку, тепер велотрек — самостійний об’єкт, який живе своїм життям. Звідки йде фінансування зараз? Скільки дає держава і скільки трек повинен заробляти самостійно для того, щоб реально працювати?

Наразі, ми ще не знаємо скільки нам треба заробляти, щоб забезпечувати нормальне функціонування велотреку як спортивного об’єкту. Адже у нас йде лише процес налагодження робочих процесів. Тому поки не можна говорити, що у нас є якість фінансові показники. Навіть ті напрямки, які у нас уже працюють не дають поки зрозумілої картини. Ми постійно моніторимо ситуацію і аналізуємо витрати та надходження, проте реальну картину ми будемо бачити не раніше ніж через місяці 3-4 активної роботи.

Цей період покаже динаміку як літнього періоду (активного сезону) так і осінньо-зимового (роботи в приміщеннях), так як діяльність треку дуже сильно відрізняється влітку і зимою, особливо враховуючи те, що наша політика на сьогоднішній день направлена на максимальну підтримку велоспорту на треку у всіх його проявах, тому за користування полотном з індивідуальних користувачів ми грошей не беремо і не плануємо брати в найближчий час. Що ж стосується диференціації фінансування, ми маємо певне бюджетне фінансування, яке покриває базові ставки обслуговуючого та адміністративного персоналу.

Те, що стосується спортивної інфраструктури — тренажерних залів, спінінгу і усього іншого, то все це велотрек отримує від власної прибуткової діяльності. Тому всі, хто приходить до нас, знайте — Ви інвестуєте свої кошти не лише в своє здоров’я, але і в популяризацію велосипедної культури в Києві.


Офіційна Facebook сторінка Київського велотреку


Давно хотів запитати — чи отримує велотрек кошти від ресторану і парковки, які розташовані на його території? Бо ми з колегою на днях зайшли у ТінТін кави попити і думка прийшла, а чи отримає велотрек від цього хоч якийсь зиск?

З приводу паркінгу точилась запекла боротьба на етапі реконструкції велотреку, коли хотіли за гроші, виділені на відновлювальні роботи, побудувати паркінг та віддати його у користування Київтранспарксервісу. Тоді це питання вдалось вирішити і зараз паркінг та площа кафетерію належать велотреку. Трек оперує стоянкою і всі кошти від неї надходять до нашого бюджету.

Кафе здається в оренду і в його економіку ми не влазимо. Вони виплачують орендні платежі, а також компенсують оплату комунальні послуг, які споживають. Так що це теж одне з джерел нашого додаткового фінансування, хоча є нюанси.

Але враховуйте, жодного разу з моїх візитів сюди термінал не працював, беріть готівку

Ідеально ця схема ще до кінця не запрацювала, закінчуємо оформлювати купи документів. Але договірні відносини між нами зафіксовані і лишились виключно технічні питання. Так що це буде щомісячне джерело додаткових коштів. Втім, насправді ми отримуємо лише половину коштів. Інша, відповідно до законодавства, йде напряму в бюджет міста.

До того ж, ми намагаємось вибудувати з кафетерієм загальну політику на обслуговування наших заходів, зі  спеціальним меню з поміркованими цінами, яке буде більш доступним для людей. Зараз ми на етапі переговорів, маю надію, ресторатори з розумінням до цього поставляться і підуть на зустріч. Плюс вони ж усвідомлюють, що їх економіка напряму залежить від кількості відвідувачів треку. Так що у нас цілком спільні інтереси.

А що з рекламодавцями? Їм велотрек цікавий? Зараз висить розтяжка «Борис», до цього було декілька банерів, але зараз я їх не бачу.

То було ситуативне спонсорство окремих заходів. Реклама цікава і ми серйозно займаємось цим блоком питань та ведемо переговори з декількома компаніями. Ми розробляємо рекламну сітку та гнучкі умови для партнерів. Можливо комусь буде цікава підтримка саме окремих заходів, а хтось захоче стати генеральним партнером і отримати брендування у великому обсязі.  Так що, ми готові працювати з будь-якими рекламодавцями, які захочуть отримати контакт з цільовою аудиторією. А надходження від цього дозволять нам придбати щось справді необхідне і велике для потреб треку та наших спортсменів.

До того ж, ми дуже хочемо вивести зарплати наших співробітників на ринковий рівень. Бо люди, які зараз працюють на треку, отримують невисокі зарплати. Багато з них були ще у громадському русі по відродженню велотреку і прийшли сюди взагалі не розуміючи перспектив, не задумуючись скільки будуть отримувати і чи є у цьому сенс. Такі от фанатики від велоспорту. Тому формування правильної економіки велотреку і забезпечення достойними зарплатами — одна з цілей. Але цей процес потребує часу. Взагалі мета у тому, щоб зробити велотрек взірцем правильно і чесно працюючого комунального об’єкту, який сам себе забезпечує на 100%. Бо у нас традиційно міські бюджетні структури мають сформований десятиріччями образ жебрацької структури, працівники якої змушені щось «мутити» для виживання.

Плюс це мотивація самим працівникам приходити на роботу і робити її якісно та з бажанням, а не просто протирати штани за бюджетні гроші.

Саме так. Тому після певного часу роботи ми побачимо, наскільки реально співвідносяться ці два джерела фінансування — бюджет і прибуткова діяльність. Бюджетна складова присутня, оскільки велотрек є комунальним об’єктом і його основне завдання — розвиток міського велоспорту і велокультури в широкому сенсі, тому нам треба приймати на тренування міські юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності і т.д., а для цього постійно потрібні кошти. Наша політика: «За рахунок максимальної підтримки велоспорту і введення додаткових напрямків діяльності мати змогу вкладати сили і фінанси у соціальну складову»

Кейрін, на ближньому плані — розганяючий електровелосипед, дерні

Тобто комерція — не основне?

Ні, комерційна складова насправді другорядна, а у пріорітеті популяризація треку і велоспорту. Користування полотном безкоштовне, два місяці безоплатним було і відвідування тренажерних залів та спінінгу, для того, щоб люди краще ознайомились з можливостями нашого об’єкту. Також безкоштовною є підтримка і консультування від тренерів, навчання усіх бажаючих катанню на велосипеді з нуля, незалежно від віку.

До нас приходять як з дітьми від трьох років, так і дорослі люди. Був показовий випадок, коли прийшла жінка 55 років і сказала, що чула по телевізору — тут безкоштовно вчать кататись (а це справді так, ми запрошуємо усіх бажаючих). Я звичайно сказав, що все правда. Але гадав, що вона приведе дитину чи внука. І був приємно здивований, коли виявилось, що учнем буде вона сама. Навчилась і постійно приходить тепер. Дітям і таким бажаючим ми даємо базові навики управління велосипедом. А у разі успіхів і бажання продовжувати, пояснять і навчать їзді саме на трековому велосипеді з виходом на полотно.

Усіх пускають на полотно?

Інструктори оцінюють рівень підготовки кожного бажаючого і в залежності від цього формують або коригують певні навички. Так як трекова культура в нашому місті за останні 10 років повільно помирала, бо трек не працював 10 років, то трекових спортсменів у Києві практично немає. Може Ви знаєте хоч одне прізвище?

Скільки потрібно часу, щоб вони з’явились? 5? 10 років?

Ні, все не так погано. Ми намагаємось якомога швидше запустити діяльність нашої спортивної школи, а тому ми запрошуємо туди не лише дітей, а й пропонуємо місця спортсменам з вже певною напрацьованою базою. Наприклад тим, хто займається іншими видами велоспорту, у яких є підґрунтя і які зможуть швидко виїхати на трек і показувати якісь результати. Це групи 15-18 років, 18-23 та 23+ яких ми теж залучаємо, у тому числі з інших регіонів, які бажають перепрофілюватись. Вони можуть показувати гарний прогрес. А покоління 10-12 річних повноцінно вистрелить через 3-5 років на змаганнях юніорського рівня.

Але однозначно можна сказати, що вже ми бачимо прогрес у даних питаннях і це тішить — батьки хочуть, щоб їх діти займались цим красивим спортом. Але найбільшу зацікавленість ми відмічаємо серед любителів. Якщо раніше на Критому Ровері та фіксових критеріумах ми бачили один і той самий склад учасників, то зараз на кожному заході в рамках «Суботи на треку» ми відмічаємо нові обличчя і фіксуємо збільшення аудиторії як учасників, так і глядачів. Причому ці нові люди фанатично тренуються і за результатами змагань входять в десятку, а то й у п’ятірку найкращих. Для прикладу наш останній спринтерський турнір (багато ФОТО). Там ми реально побачили зростання хлопців, які мають певну базову підготовку, ніколи до відкриття велотреку не їздили ні на трекових велосипедах, ні на треку. Вони тренуються більше місяця під керівництвом наших інструкторів і увірвались у першу п’ятірку.

Так, у них сильна база, проте вони реально тренуються, дотримуються графіку і дуже дисципліновані. А це справжня проблема для тренувань любителів, адже часто вони несерйозно відносяться до тренувань. Пропуски, невиконання вимог тренера, зриви програм призводять до значного гальмування прогресу і нівелювання роботи.

Тому саме на любителів ми робимо ставку, це зараз наша основна сила до того моменту, як виросте юніорська зміна. Реальне співвідношення любителів до спортсменів на треку 10 до 1. Любителі це і є масовий спорт, тому такий стан речей нас неймовірно тішить.


Про основні трекові дисципліни і правила поведінки на велотреку читайте в окремому блозі


Окрім любителів, ми під егідою спортивного клубу «Новий Київський велотрек» збираємо ще й тренерів, які після знищення треку фактично лишились без роботи. Так що плани грандіозні, були б сили на реалізацію.

Взагалі, було б круто, якби система спорту почала спиратись саме на любительські спортивні клуби, весь світ живе саме так. Вертикаль Міністерство-спортшколи застаріла і не відповідає вимогам сьогодення. Талановиті профіки виростають саме з любителів.


Наша основна мета — популяризація велокультури і велоспорту на треку. Основний акцент робимо на любителях.


Все ж хочу уточнити — хоча б у цьому сезоні тренування на полотні будуть безкоштовними?

На днях ми ще раз обдумали це питання і вирішили, що з часом будуть вводитись більш детальні правила користування полотном велотреку і графіки, розмежування по типам велосипедів, але плати не буде точно до вересня (проте і у вересні, скоріш за все, теж). Ми просто зважуємо, що введення зараз абонементу може зменшити кількість відвідувачів. Сенс у тому, щоб простимулювати більше людей спробувати. Однозначно не будуть змішуватись на полотні шосейні і трекові велосипеди. Наприклад, коли люди будуть приїзжати не у свої години на шосейних велосипедах, ми будемо змушені не пускати їх на трек. У нас вже були неприємні випадки небезпечної їзди і нам не хотілось би зараз відсікати такі випадки грошовими штрафами, але ми спробуємо зробити це більш суворими правилами.

Плюс ми прорахували, що комерційні абонементи в тренажерний зал і на спінінг набагато ефективніші з точки зору залучення коштів. Тому заробляти гроші на зарплати і функціонування треку ми будемо саме таким чином, а безкоштовним полотном будемо заохочувати людей приходити тренуватись.

А що по цінами на тренажерний зал і сайклінг?

Пілотно ми запускаємось фактично з найнижчими цінами в Шевченківському районі. За 12 занять в качалці на місяць у вечірній час відвідувач заплатить 600 гривень (450 за денний абонемент). Індивідуальне заняття з тренером — 250 грн за 1,5 години. Таких цін у центрі міста просто немає, при цьому у нас стоїть обладнання дуже високого рівня. В цей абонемент входить кардіозала з біговими доріжками, орбітреком і веслувальним тренажером і, власне, качалка.

З сайклінгом довго думали чи віддавати в оперування сторонній компанії, чи займатись менеджментом самостійно. Зупинились на останньому варіанті. При цьому фітнес-тренери у нас з проекту Mr.Coach, дуже фахові хлопці. Вони будуть вести тренувальний процес і ми поступово будемо збільшувати кількість занять відповідно до попиту. Вартість також нижче ринкової, і складає 1200 гривень за 12 занять на місяць. При цьому у нас стоїть одне з найкращих обладнань по Києву — спінери RealRyder з імітацією нахила велосипеду та можливістю використання контактних педалей (шиманівські SPD).

Це не просто стаціонарний станок, на якому ти крутиш диск під різним навантаженням, він рухається так само, як велосипед при розгоні. З часом ми плануємо додати програмні фішки з відслідковуванням результатів у режимі реального часу на табло перед учасниками. Але все буде поступово. Поки ми запускаємо це як базову послугу. І це чудова можливість займатись на топовому тренажері в самому велосипедному місці Києва.

А чи будуть велостанки, на яких можна крутити на власному велосипеді?

Ролерні станки вже є, але вони використовуються на розминках для розігріву спортсменів перед гонками. Більш серйозного обладнання поки немає. Ми хочемо таке зробити, додати елементи інтерактивності, на прикладі того ж Zwift, але все це потребує додаткових надходжень, тому все робимо поступово.

Буде на зимовий період комплексний абонемент, який надасть можливість відвідувати всі активності?

Так, десь з середини вересня ми введемо подібну можливість. Абонемент дозволить ходити в тренажерний зал і відвідувати певну кількість спінінг-тренувань при цьому такий абонемент буде дешевше окремих. Але над ціною і конкретними деталями ми поки думаємо. Спочатку подивимось як будуть працювати базові програми по кожному виду активності.

До того ж, ми запускаємо роботу по фітнесу і йозі. Зараз розробляємо графіки і запрошуємо до співпраці тренерів по фітнесу, функціональних тренуваннях, степ-аеробіці та з йоги. Ми надаємо обладнання і реквізит (степ-платформи, м’ячі, TRX тощо), а від тренера потрібне бажання і готовність проводити тут заняття.

Так само ми будемо запускати зараз додаткові сервіси для велосипедистів. Наприклад зберігання велосипедів для тих, хто тут тренується. Ціни також будуть більш ніж гуманними, плюс чим більше строк зберігання, тим менше ціна. Доба 20 грн, тиждень 100, місяць 250, квартал 650 гривень.

650 грн. за те, що три місяці твій недешевий трековий велосипед буде висіти в охоронюваному приміщенні, ти не будеш його тягати в машині чи їхати без гальм по місту здається цілком нормальною ціною.

І найголовніше питання — що потрібно зробити людині, яка хоче приїхати тренуватись на треку? Документи, гроші, довідки?

Треба звернутись на головний вхід, знайти чергового адміністратора або інструктора велотреку, які детально все пояснять.

Вони уточнять чи є у вас досвід їзди на велосипеді взагалі (ситуації бували різні, повір), на якому велосипеді їздите. Бо багато хто під велосипедом розуміють виключно МТБ, а на ньому вас ніхто на полотно не випустить.

А чому, доречі? В коментарях часто про це питають.

О, наше улюблене питання! «А чому не можна? Це дискримінація! Для кого тоді трек побудували?! Вбухали гроші, а виїзжати на нього не можна!«. Давайте поясню детально. В чаші і по бігових доріжках ви можете кататись без перешкод, але не по полотну. По-перше, конструкція гірського велосипеду небезпечна для пересування по велотреку, тому саме в інтересах райдера на МТБ не виїзжати на полотно. Довгі шатуни, товсті педалі (особливо топталки, хоча і контакти товстіші за шосейні), низько опущена каретка, шини з протектором. Всі ці фактори збільшують вірогідність того, що людина зачепить полотно педаллю або зісковзне з нього.


В пріорітеті максимально довго робити тренування на треку безкоштовними, а доходи отримувати з побічних активностей.


Тому трек — для трекових велосипедів. В якості виключення, під контролем інструктора за певним графіком пускають на шосейних велосипедах. При цьому, незалежно від рівня підготовки велосипедиста,  інструктори проводять детальне роз’яснення правил безпечної їзди по треку, заходу на віраж, як правильно це зробити поступово, яка мінімально необхідна швидкість і як її тримати постійно. Адже коли їдеш на трековому велосипеді, ти змушений крутити постійно і за рахунок цього швидкість тримається краще. А на шосейнику з вільним ходом педалей можна виїхати і забути про те, що для утримання на віражі тобі треба крутити і тримати швидкість. Такі випадки були і люди зісковзували з віражу — при цьому велосипедист красиво зависає на секунду на віражі, а потім стрімко летить вниз.

Якщо всі ці питання прояснили, інструктор може випустити вас на трек. При бажанні можна взяти саме трековий велосипед з тих, які є у нашому фонді. На велотрек велосипеди ще не закупили, тому ми попросили знайомих відгукнутись і дали свої велосипеди та запчастини, на яких ми зараз і вчимо дітей та дорослих. У нас є велосипеди від самих маленьких до дорослих з великими ростовками.

Такі ж суворі вимоги і до екипіювання. Виїзд в чашу треку, навіть на бігові доріжки, без шолому заборонений. Якщо у людини немає шолому, ми можемо видати його з нашого фонду, який сформований, знову ж таки, небайдужими людьми.

Бажано спортивний одяг, в іншому буде просто некомфортно. У спідниці чи вільних штанах на трек вас теж не пустять, до цього треба бути готовим. Всі ці базові речі адміністратори та інструктори пояснюють. Як привило, всі бажаючі знаходять відповіді на свої питання. І поступово кількість постійних відвідувачів зростає. Тому ми ввели графік. Умовно кажучи, у нас є тренування:

  • для новачків+шоссе — вівторок та четвер з 19.00 до 21.00 (зараз можна приходити і з 18.00, перевантаженості немає), субота з 15.00 до 18.00;
  • для досвідчених любителів, які добре їздять на треку, проводяться у понеділок, середу та п’ятницю з 19.00 до 21.00

Під час тренувань досвідчених, шосейні велосипеди на трек не допускаються. Були випадки, коли шосери, які їздять по своєму алгоритму, спричиняли аварійні ситуації.

У денний період на треку проводяться тренування спортивних шкіл з 15.00 до 19.00 (понеділок, середа, п’ятниця), тому любителів у цей час на полотно не випускаємо.

Ми зараз запускаємо власну спортивну школу, старшим тренером (старшим інструктором-методистом велотреку) якої буде Віктор Петрович Осадчий, заслужений тренер України. Він виховав 21 чемпіона світу, срібних призерів Олімпійських ігор і т.д. Приймаємо дітей віком від 10 до 18 років, абсолютно всі бажаючі. Тренування безкоштовні. Катаються вони на наявному велофонді, але у найближчий час ми плануємо централізовано закупити велосипеди саме під школу. Напрямки діяльності школи — трек і шосе. А створили ми її, бо наявні в Києві «школи», нажаль, не викликають ніякої довіри…

Про старт тренувань зрозуміло. А який порядок дій, якщо у любителя є бажання тренуватись на постійній основі? Чи потрібно бронювати велосипед, якось документально оформлювати допуск до тренувань?

Як я вже казав, на найближчий час все це безкоштовно. Але щоб вистачало і тренерів, і обладнання, ми розподіляємо людей на певні години за результатами перших тренувань. Це вам вже ваш інструктор розкаже. Адже одночасно у нас буває 10-15 осіб на занятті, тому треба все робити організовано.

Стосовно правил безпеки. Я точно знаю, що на полотні не можна гальмувати, необхідно дотримуватись прямолінійності руху. Якщо ти падаєш, ти можеш когось завалити, пошкодити покриття. Є якість штрафи за порушення правил безпеки?

Поки ні, але подібні ідеї у нас виникали. Особливо, коли ми бачимо поведінку деяких відвідувачів. Сідають на голову і поводять себе дещо неадекватно. Так що іноді справді хочеться штрафувати гривнею. Але, думаю, до цього не дійде. Буде просто система обмежень. Якщо людина поводить себе небезпечно, не слухає порад та вимог тренера і продовжує порушувати, то такі особи будуть обмежені у відвідуванні. На крайній випадок — чорний список. Поки що, всі ситуації вирішувались цілком конструктивно.

Я так розумію, яскравим прикладом був інцидент на спринтах в суботу? (Результат переможця був анульований через те, що він перетнув лінію фінішу з піднятими обома руками)

До цього часу йде полеміка в мережі, але вимоги суддів були правильними. Особливо враховуючи те, що перед цим всі учасники були попереджені про недопустимість такої поведінки. Це не забаганка, а вимога безпеки і загальноприйняті світові правила. При цьому учасника не дискваліфікували, як це прийнято при подібних порушеннях. Я більше скажу, зараз у нас і суддівський колектив напрацьовує втрачені за 10 років навички. Так що вчаться всі.

Я пам’ятаю, як результат Андрія Шуляра анулювали через неузгодженість вимог двох судей що правил заїзду і неправильного їх трактування.

Проблема суддівства присутня, адже суддівський корпус старішає. Молодь у цій сфері в Києві не росте. Київські судді роками судили гонки лише на виїзді, наприклад у Львові. Відповідно активної постійної практики у них не було. На гонці з нагоди відкриття було багато зауважень і неузгодженостей, але ми потім всі моменти обговорили і вирішили спірні ситуації. Наразі ситуація значно поліпшилась.

Ми зараз будемо займатись підготовкою і навчанням молодого корпусу суддей. На базі велотреку ми організуємо суддівські семінари і будемо вчити бажаючих з фінальною атестацією та отриманням офіційного статусу. Причому як трек, так і шосе — найскладніші для суддівства сфери у велоспорті. Високі швидкості, небезпека, безліч дисциплін. Так що будемо готувати зміну, паралельно працюючи з дорослими суддями і коригуючи їх помилки.

Саме для цього і створена наша програма «Субота на треку» — щодва тижні проводяться змагання невеликої тривалості по одній чи двох видах трекових гонок. Цілі, які ми переслідуємо: щоб у любителів та профі формувався досвід перегонів, відточувати техніку проведення заходів і щоб глядачі знайомились з цим спортом, приводили дітей. Бо 99,9% містян навіть якщо знають про існування велотреку, нічого не знають про самі трекові дисципліни. І це одна з стратегічних цілей — ознайомлення та популяризація. Бо трек повинен працювати для киян.

Тренування на велотреку — власний досвід

Не можна про щось говорити впевнено, не спробувавши це. З такими думками я приїхав на трек.

Для початку, новачку необхідно знайти компетентну людину. Звичайно, це може бути хтось з керівництва велотреку — Володимир Мельник або Олександр Пригунов.

Але відволікати поточними питанням їх не варто. Краще знайти когось з адміністраторів, наприклад Ігоря Шако (доречі, якщо бажаєте отримати роботу на треку, то поспішіть, ще є декілька вільних місць).

Також можете звернутись до будь-кого з тренерів, вони всі вдягнені у зелені футболки з символікою треку.

Обов’язково візьміть з собою:

  • шолом (без нього на полотно не пустять, проте завжди є певна кількість вільних)
  • контактне взуття (на треку є SPD і SPD-SL педалі, на крайній випадок беріть кросівки, покатаєте в тукліпсах)
  • воду (помпа з водою є в приміщенні треку, але бігати туди з чаші не дуже зручно)

З приводу одягу рекомендую одягнути нормальну велоформу. Якщо є змога, знайдіть шосейні комплекти або спеціальні веломайки, призначені для високих швидкостей. Я катаю у аеродинамічній Craft Aerotech і різниця в опорі повітрю, порівняно зі звичайними веломайками, відчутна.

Найкраще, що ви можете обрати — спеціальні комбінезони для розділок. Але їх ціна трохи відлякує.

Перший виїзд на трек закарбовується в пам’яті надовго. Але щоб усе пройшло добре, треба неухильно слухати поради тренера. Він правильно посадить вас на трековий фікс (реально, забудьте про шосе, візьміть місцевий велосипед, отримаєте більше задоволення), навчить розганятись та гальмувати і поступово, в декілька етапів виведе вас на віраж. Дуже бажано перед першим візитом ознайомитись з правилами поведінки на велотреку.

Після цього все буде залежати лише від вашого бажання продовжувати тренування на постійній основі. О, мало не забув. Звичайно ж, у приміщені треку є душ. Так що немає необхідності їхати додому спітнілим (якщо ви приїхали машиною чи громадським транспортом).

Як бачите, нічого надзвичайно складного у цьому немає. Головне бажання вчитись і пробувати нове для себе.

Тому до зустрічі на Новому Київському велотреку, всім гарного каденсу!

 


F.A.Q. по Велотреку

Буде доповнено згодом, як відповідь на питання, що виникатимуть у читачів.

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Богдан Воеводин

Сооснователь Bike in City

  • Валентин Мишуков

    Я катаю у аеродинамічній Craft Aerotech і різниця в опорі повітрю, порівняно зі звичайними веломайками, відчутна
    — ви це серьозно?

    • Slimp

      Абсолютно, інакше проходить повітря у плечевій зоні, звичайні майки починають трохи «хлопати» на вітрі, що створює опір.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: