Bike in City

Гонка за очками — трековий хардкор

Це фінальна і найдовша гонка у складі омніуму, яка дещо нагадує критеріум на шосе, однак з деякими відмінностями. Вона є частиною олімпійських дисциплін з 1984 року у чоловіків і з 1996 року у жінок. Пізніше, у 2012 році, починаючи з Лондонської Олімпіади, гонка на очки стала частиною омніуму.
Загалом, це групова гонка на відносно довгу дистанцію. Старт відбувається з ходу, як у скретчі чи вибуванні. Позиція гонщика на старті залежить від його положення у турнірній таблиці омніуму. Гонка за очками традиційно вважається темповою, однак тактика є ключовою для успіху. Тут перемагають роверисти, які вміють розрахувати свої сили.
На любительских змаганнях зазвичай дистанція дорівнює 10 км (40 кіл). Кожні 5 кіл розігрується проміжний фініш. За коло до кожного фінішу звучить сигнальний дзвінок. Очки на кожному фініші розподіляються в наступний спосіб: 1 місце — 5 очок; 2 місце — 3 очка; 3 місце — 2 очка; 4 місце — 1 очко. На останньому фініші, гонщики отримують удвічі більше очок — 10, 6, 4 і 2 відповідно. Завдання щоб перемогти ніби зрозуміле — потрібно набрати якомога більше очок.
Окрім накопичення очок на проміжних фінішах, роверист може обігнати пелотон на коло і заробити 20 очок. Саме це часто стає головною метою для ровериста — втекти і намотати пелотон на коло, а то і на два, якщо вистачає сил і витривалості. Якщо догнати пелотон на коло, то лідерська позиція переходить до гонщика який їде попереду. Якщо пелотон розривається на тих хто у відриві і тих хто доганяє, глядачам направду стає дуже важко слідкувати за перебігом гонки. Щоб не було бардаку і легше було визначити лідируючого ровериста, на нього вказує суддя на кожному колі.
Як і в інших групових гонках, тут тактика є визначальною, однак і спринтери, і темповики мають тут свої способи перемогти. Спринтери, зазвичай, тримаються у пелотоні на колесі у суперників і вистрілюють на проміжних фінішах. Темповики натомість намагаються втекти у відрив, і накрутити, обігнати пелотон на коло. Для цього часто потрібно кооперуватися з суперниками, щоб пройти дистанцію разом, даючи зміни по черзі. Такі ситуативні альянси найчастіше налічують від двох до п’яти роверистів, котрі ділять роботу між собою. Обігнати пелотон на коло є надзвичайно важко, одна топові гонщики виграють перегони саме в такий спосіб.
У гонки за очками є багато варіацій які мають назву сніговий ком (snowball), очко за коло (point-a-lap), чи темпова гонка (tempo race). На любительських гонках зазвичай, змагаються у класичній її версії, однак на коротшій ніж звично дистанції. По класиці, це 40 км (160 кіл) у чоловіків, і 25 км (100 кіл) у жінок. Саме ця гонка є вирішальною і визначає переможця в омніумі.

Оригінал тексту

Київський велотрек

Автор — Андрій Шуляр

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Блоггер Bike in City

Это общий аккаунт для всех блоггеров–новичков. Автор публикации указан в тексте.

Если хотите опубликовать материал на Bike in City или завести персональный блог, напишите Богдану или Йонасу.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: