Шоссейні збори з сім’єю у Sharm-el-Sheikh, all-inclusive.

Тиждень каталки на зборах, чи тиждень з дітьми.
Цей вибір обов’язково постає перед велосипедистами з сім’єю.
Давно хотів поєднати ці два світи.

Для зборів-відпочинку з сім’єю обирав з таких варіантів:

• Тиждень на зборах сам, потім тиждень з сім’єю. Збс для каталки, але неминуча втрата форми за наступний тиждень. Сум за родиною. Не найекономніший варіант.
• З сім’єю у якихось веломекках, зняти житло, готувати самим або по ресторанам. Я катаю, дружина з дітьми – варіант ніочєнь, дружина заєбеться готувати і взагалі замахається. А хочеться відпустку для двох.
• Будь-який олл-інклюзів біля моря і у місті де є хоч якась мережа доріг. Мій варіант.

Обираю за бюджетом, температурою моря і повітря.
Туреччина відпадає – навесні ще захолодне Середземне море.
Египет —  вода і повітря ок. Не ясно, як туроператори і готелі відносяться до туристів з велосипедами. Та й чи безпечно катати у арабській країні?

За допомогою heatmap страви шукав курорти де багато катають.
Наступним етапом шукав сегменти страви навколо курортів.
Дивився, хто там катає і які треки маршрутів.

Зупинився на Шарм-еш-Шейх.
Синайський півострів. Всякі стрьомні тіпи за морем. Аня Батуріна з сім’єю тут взагалі зимувала.

У страві, на сегментах, відмітилось досить багато велосипедистів і тріатлетів. Є кілька місцевих. Багато актівіті стартували з резортів.
Дітям – водні гірки і море з рибками.
Дружині – відсутність битовухи і пляж.
Мені – тренування.
На додаток – ще пару знайомих сімей з дітьми полетіли на цей самий час у той самий отель. І це вирішувало питання компанії для дітей. А це неоціненна можливість відправити малого до друзів і просто потупити не вирішуючи 1000+n дитячих проблем.

Туроператори були здивовані такою  вимогою до туру, як велосипед у багажі)
Дружина знайшла туроператора Аню, яка пробивала по туроператорам і перевізникам про варіанти подорожі з велосипедом.
Туроператора обирали просто – не ДжоінАп і авіаперевізник не Браво. Бо Джоін той ще стрьом – постійні переноси вильотів, часті випадки затримок та інша дічь. Браво – літають на всякій рухляді.
Наш туроперетор навіть замовив багаж типу спорт-інвентар і взагалі бубочки) А летять чартером МАУ.

Треба обов’язково замовляти перевезення багажу типу спорт-інвентар — негабаритний кейс 23 кг.
Правила можуть різнитись для різних авіакомпаній. Взнайте про умови у вашого перевізника, а краще нехай туроператор взнає) До вильоту треба попередити авіаперевізника про негабарит, про всяк випадок.
Я про предзамовлений спорт-інвентар не знав і докупив ще спорт-інвентар на зворотній рейс. Туди не взяв тільки тому що вже залишалось менш ніж 24 години до вильоту. Насправді турагент вже все замовила, і мені можна було не паритись, і не купляти вдруге)

Кейс з велосипедом у Шармі приваблював всіх:
— Чьто єто?
— Ві взялі всє своі вєщі)
— Вєлосіпєд, зачєм?
— Такая большая сумка. Чьто єто – ласті?
У готелі всім також було цікаво що там)

Велосипед зберігав у номері. У чохлі типу “шкарпетка на колеса”, щоб не мастити стіни і дітей.

Зворотній виліт — прийняли кейс на звичайній стійці. Тіп на стійці пробував збити хабаря але був посланий, бо все проплачено.
Було трохи трєвожно, як там з ним поводитимуться.
Трохи потерли, трохи пом’яли. Велосипед цілий. Забавно, що кейс з велосипедом виїхав на звичній роздачі багажу, а не на негабариті.

Тренування і сім’я, розклад дня

Тренувався я вранці. Виїзд десь о 6…7 годині. Бо мені так зручніше і ще не дуже жарить сонечко.
3 – 4 години катання і саме встигав на сніданок.
Після каталки — сімейний відпочинок — море, басейни, гірки з старшим або сон з молодшим, вечірні прогулянки, тощо.
Альтернативою ранку, було тренуватись після спадання обідньої спеки і фінішувати у сутінках або потемному. Мені такий розклад не дуже підходить, та й хз як єгиптяни їздять по темному.

Дороги і трафік

Стан асфальту, як правило, дуже гарний. Є багато нового асфальту. Ямки інколи зустрічаються, не часто. Краще ніж у Україні.

Дуже багато “лежачих поліцейських” та піднятих пішохідних переходів. Найчастіше це горб висотою сантиметрів 15-20 і шириною 1.5 – 2 метри. Заїзд пологий, але це не точно. Інколи дуже крутий. Якщо на ходах влетіти – є всі шанси намотатись або скласти колеса. Я дьоргав банік про всяк випадок.

Трафік не дуже інтенсивний.
Вранці тільки маршрутки розвозять робітників по готелям. У обід — таксисти та бусики турів.
Багато вантажівок-самоскидів у напрямку на Дахаб — там кар’єри.

Водії поводяться коректно. Завчасно переходять у іншу полосу, пригальмовують і чекають, якщо друга полоса зайнята.

Всього два випадки близького проїзду за 5 днів каталки.

Люблять бібікати. Тільки не постійно, як азіати, а короткий попереджуючий біп. Водії так і між собою бікають, попереджаючи про обгон.

А от з поворотниками в них не склалось — вмикають дуже рідко.

Атмосферу на дорогах я б оцінив, як доброзичливу.

Поліція і військові

Їх тут реально дофіга.
По місту багато постів поліції. Як правило, на всіх під’їздах до туристичних районів, шкіл, мечетей та різних урядових закладів.
Пост — це перекриття дороги парканчиками, з проїздом для однієї автівки. Будка для персоналу поста з щитом.
Мене не зупиняли. Вільний проїзд.

Пости на в’їзді у місто і на заміських трасах.
Тут все серйозніше. Оснащення крутіше і майже завжди зупинка з перевіркою документів.

Маю підозру, що на мене завели окреме діло у компетентних органах Єгипту)) Бо на кожному КП фоткали паспорт і мене і кудись дзвонили.

Перевіряючі спілкувались корректно і дружелюбно. Ну і я відповідно.

Документи з собою.

У кожний виїзд я мав з собою такий набір документів:

• Закордонний паспорт — перевіряли постійно, дивились візу.
• Розпечатка поселення у отелі — подивились один раз.
  
• Страховка — не знадобилась

Синайська віза

Саме з такою у Шарм прилітає більшість туристів.
Дає доступ на обмежену територію — околиці Шарма і Дахаба (і дорога між ними), національний парк Рас-Мохаммад, гора Святої Єлени і ще десь.
Самостійно вештатись за межами доступної території вам не дадуть.

І з військовими краще не жартувати — 3 дні тюрми і депортація, прямо у лайкрі)

Інколи, з невідомих причин, можуть закривати якісь локації.
Так у Рас-Мохаммад мене не пустили у останній день каталки — проїзд закритий до 15ї години дня. Хоч у другий день проїхав туди вранці.

Місця катання

Рельєф у околицях шарма помірний. Є кілька тягунків. Полого вгору-вниз.

Три основні напрямки:

• По місту
• На Дахаб
• Через пагорб на національний парк Рас-Моххаммад
• На північ від Шарма — Набк

По місту

Східна дорога вздовж отелів і кварталів — майже через все місто. Трафік з таксистів і бусів.
Асфальт середній, багато лежачих поліцейських.

Навколо аеропорту

Асфальт збс.
З східного боку трафіку мало.
Є пару гарних тягунків.

Північна частина Шарма

У західній частині — слабкий трафік серед занедбаних готелів і недобудов.
Ближче до узбережжя — трафік сильніший серед готелів.
Дороги переважно гарні.
Є відчутний рельєф. Набір висоти від моря до гір (з сходу на захід)

Набк

Кажуть там гарні мангрові зарості, але я протупив поїхати.

Ring Road

Об’їздна дорога між Шармом і горами.
Трафік доволі сильний, як для Шарма.
Починається з гарненького набору висоти на півдні і пари долин далі на північ.

Ibn Sina Road.

Шосе між аеропортом і центральною частиною міста.
Ідеально для любителів лупасити по прямій.
11 км широченного шосе у 4 полоси + 2 полоси дубляж + велодоріжка. І стільки ж у зворотному напрямку.
Є долинка з апхілом до 6%.
Асфальт збс^2.

Через пагорб у бік El-Tor

Ідеальна локація для інтервалів у тягун.
4 км і 140м набору у один бік з середнім гардієнтом 4%.
Розворот і ще 3 км з 75 м набору.
Нове широке шосе.

Від КП на El-Tor на Рас-Мохаммад

13 км дуже мальовничої дороги серед піщаних пагорбів. Невелике вгору вниз і багато поворотів.
Асфальт хороший.
Грейвелом чи байком можна покатати і по самому нац.парку. Шоссером також можна, але не так приємно. А там гарно — бухти, мангрова протока, простори моря.

Тут є ще одна дорога від парку західним берегом. І її можна закольцювати через гору назад на КП — був би ідеальний тренувальний маршрут. Але є шанс бути депортованим за таку поїздку. Я не наважився.

На Дахаб

Шосе серед гір з чудовим асфальтом.
Шарм-Дахаб — 152 км з 1700 м набору.
Я доїхав тільки до перевалу (55 км від КП Шарма) і назад.
Градієнти переважно 1 — 2% і тільки кусок на перевал до 7%.
Є проміжне КП військових, з перевіркою документів.

ВІТЕР

Саме капсом.
Стійкий північний. 20+ км/ч.
Був момент — страждаю проти вітру 18 км/ч.
Розворот — 40+ не крутячи педалі.

У один день вітер змінив напрямок з північно-східного вранці на південно-східний вдень. Саме коли я поїхав у напрямку Дахаба. Туди проти вітру і назад проти  вітру. Я на таке не розраховував і приїхав у отель з пустими баками і заголодавший.

Я б не рекомендував їхати у Шарм на колесах з високим профілем, та рамою з великою парусністю.
Бо здує. Мене на 30 мм профілі непогано мотиляло місцями.
Хоч більшість доріг проти чи за вітром, але гори закручують вітер і місцями є несподівані пориви бокового.

Сонечко

Запасайтесь засобами для захисту від сонця.
Бо навіть при температурі 20-25С — припікає сильно, дуже високий рівень ульрафіолету.
В мене був засіб з 100% і все одно трохи пригорів.

Шосе, грейвел чи мтб?

Я був на шосейному велосипеді з гумою 28 мм і націлювався саме на каталку по дорогам. А ще шоссер легший і простіше запакувати у кейс. І їхати соло у гори чи далі від доріг з патрулями — стрьомновато.

Грейвел також був би актуальним — можна було б розширити маршрути грунтовими дорогами. Наприклад на Набк чи по Рас-Мохаммад.
Ті грунтовки, що я бачив — відносно рівні, місцями з камінням або “пральною дошкою”.

Байк — бачив кілька гір куди ведуть тропи. І у страві є місцевий, катає на байку. Тільки треба ставити гуму з максимальним захистом.

Епілог

Каталка у Шармі на олл-інклюзіві є.
Доступні маршрути не набриднуть за тиждень відпочинку.
Непоганий варіант весняних зборів без відриву від сім’ї.
Я повторю ще.