Загальні збори Асоціації велосипедистів Києва: долучись до веломайбутнього Києва!

Загальні збори Асоціації велосипедистів Києва — це подія, яка відбувається раз на рік, коли кожен, хто бачить у майбутньому Київ дружнім до велосипедистів містом, може внести свої пропозиції, знайти однодумців, дізнатись інформацію з перших рук та ще багато корисного. Для чого ж існує АВК?

Як і в багатьох сферах нашого сьогодення, у транспорті життя також складається з послідовності зрад та перемог. Чому так? Причина також банальна — як і в інших сферах, люди, що приймають рішення, постійно вагаються між «зробити щось правильне» та просто «витратити бюджетні гроші для галочки». Наприклад, будівництво якоїсь чергової мегарозв’язки (яка, можливо, і не буде добудована!), вартість якої дорівнює вартості ремонту і підвищенню безпеки доріг всього іншого міста. Зате можна буде перерізати стрічку!

Що ж робити? Озброївшись передовим світовим досвідом, експерти та волонтери АВК вже багато років (до речі, у 2017 АВК виповнюється 10 років) оббивають пороги владних кабінетів, національних та київських ЗМІ, а в разі чого — не страшаться й вийти на вулицю, вимагаючи дотримання своїх законних прав. І терези повільно таки схиляються у бік грамотних рішень, хоча роботи ой ще як багато!

Отже, про що йтиме мова на Загальних Зборах? Про здобутки, сьогодення та плани. Опишу проблеми, над рішенням яких ми, в першу чергу, працюємо. Поїхали!

Велодоріжки

Точніше, велоінфраструктура загалом. А якщо це робити грамотно — то і взагалі тотальне переосмислення підходу планування вулиць людьми, які займаються імітацією цієї діяльності. В чому проблема? Ці люди (привіт, вельмикоханий Київавтодор і компанія) нерідко взагалі не чули, що світ з 70-х років дещо змінився. Також у них трапляються проблеми з арифметикою: коли 8-смугова вулиця раптово зменшується до 4-смугової, вони щиро дивуються, чому в цьому місці з’являється пробка. Слова та вирази «забруднення повітря», «надмірний шум», «доступність» в папірцях, які вони так старанно тонами генерують, майже не зустрічаються. От саме цим людям необхідно пояснити різницю між білою фарбою на тротуарі і велодоріжкою. Масштаб проблеми зрозумілий? Цікаво? Приходьте слухати та дискутувати. Йдемо далі.

Безпека

Як це стосується велосипедів? Поки для більшості людей фізично страшно виїхати на вулицю, ні про яку масовість мови йти не може. «Подумаєш, весь прогресивний світ їздить 50 у місті. Ми ж не будемо займатись мавпуванням. 60+20 — чому б і ні? Швидко ж!» — так думають міцні господарники, в чиї обов’язки входить підвищувати безпеку руху на дорогах України. Так, наразі це національна проблема — децентралізація сюди ще не докотилась. Тому тут робота має виходити за межі Києва. Сумна статистика: понад 4 тисячі людей в Україні гине в ДТП щороку. Основні причини — швидкість та алкоголь. І поки з останнім поліція ще якось бореться, перше тотально ігнорується. Що ж робити? Штрафи, камери? У світі цей шлях також вже давно пройдено: інфраструктура має сприяти дотриманню правил. Звуження смуг і вулиць (і раптом одразу з’являється місце і для паркування, і для пішоходів, і для велосипедистів — от так сюрприз!), поява острівців безпеки, грамотне планування та налаштування світлофорної мережі, оце ось все. Що цікаво, це нічого не коштує. У Києві щороку ремонтуються десятки, а то й сотні кілометрів вулиць. Можна за ці ж гроші зробити гарно, а можна — як завжди, тобто по методичці вісімдесят якогось року. Чи є світло в кінці тунелю? Є! Розкажемо й про це.

Популяризація велосипеда

Небезпека й відсутність інфраструктури не дозволяє багатьом людям оцінити щастя, яке випромінює велосипед. Втім, суспільний запит створювати все рівно треба — чиновники теж люди, а за відсутності потреби найпростіше рішення — не робити взагалі. Тут я хочу подякувати всім київським об’єднанням та ініціативам, які виводять людей на вулиці і показують, що нас стає все більше. Але часом буває, що у противника оголюється слабке місце — наприклад, хочуть прийняти якийсь закон чи провести якісь зміни, або призначити на якусь важливу посаду кого-небудь — і тут треба не ловити ґав, а бити в больову точку. Я дуже сподіваюсь, що у майбутньому лідери велоспільнот Києва налагодять координацію і робитимуть те, що й робили раніше — але кожен раз під якимось актуальним гаслом. На щастя, такий досвід вже є. Що робиться і що планується у майбутньому — все розкажемо і покажемо. А якщо хочете долучитись, то простір тут теж дуже широкий.

Формальності, формальності

Нагадаю, що АВК — це офіційно зареєстрована громадська організація, з усіма витікаючими наслідками. Тому на Загальних Зборах також відбудеться кілька статутних процедур — вибори Ради та Голови, фінансовий та ревізійний звіт (якщо вам цікаво, хто, коли, де, як, і, головне, скільки напиляв грошей у минулому році — не пропустіть!), офіційне затвердження звітів та планів. І хоча право голосу матимуть лише дійсні члени Асоціації, яких вже кількасот, висловлювати побажання та пропозиції можуть всі бажаючі. Крім того, ніщо не завадить вам при бажанні стати членом АВК прямо на Зборах.

Також це чудова нагода познайомитись і поспілкуватись з величезною кількістю людей, які створюють різноманітні велосипедні та білявелосипедні проекти в Києві та інших містах України.

Зацікавились? Тоді не забудьте зареєструватись (безкоштовно!), щоб ми правильно розрахували кількість охочих, а також могли повідомити вам місце й час в разі змін. І так, місце ми не приховуємо — просто ми дивимось на цей чудовий прогноз погоди і не можемо визначитись між лижним курортом і пляжем.

UPD: З місцем таки вже визначились, це буде у Плівці! Починаємо об 11-й, чекаємо вас там з 10-ї.