Bike in City

Увага! Розшукуються мирні райдери

Любі велодрузі! Початок зими дуже влучний час для підведення спортивних підсумків, планування наступного сезону, відпочинку та обжиралова. Є що і мені розповісти щодо минулорічних подій, але про це згодом в «Моїх підсумках 2017». Зараз хочу забігти трохи уперед в графу «Планування».

Коротко. ШУКАЮ двох хлопців аматорів-ентузіастів для підготовки за профілем змагальне крос-кантрі.

Докладніше про те «хто, чому, кого та навіщо». Я не є діючим чи в зав’язці професійним велоспортсменом, тренером чи дипломованим випускником інфізу. Але якийсь то-там розряд з баскетболу маю, та майже став профіком у цій дисиплині у минулому. Взагалі то  я випускник Фізтеху, все свідоме життя займаюсь інтелектуальною працею, зокрема аналізом даних, що важливо. Так сталося, що з 2010 року почав займатися одночасно зі всією родиною велофітнесом. Але за короткий проміжок часу велофітнес перетворився у велопригоди та, згодом, ми з сином дебютували у аматорських велоперегонах. І понеслося…

 Спойлер. Перший рік перегонів просто було цікаво їздити по всім цим складним для новачка трасам, пізнаючи радощі КК. Завойована перша медаль дуже гріла зимою. Але ігрове спортивне минуле ультимативно вимагало літати та карати. Другий рік перегонів пройшов під знаком «тренувань» в великих лапках. Я вивчав спеціальну літературу та намагався її застосовувати на практиці. З перемінним успіхом. Головний висновок – треба шукати людину, яка допоможе НАВЧИТИСЯ. Третій сезон я почав «лайк е про» – з гірського збору в тоді ще привітному Криму… Та в подальшому стало зрозуміло, що можна діяти як про, одягатися як про та мати байк як про. Але їздити як … не про 🙂 . Паралельно весь сезон активно шукав тренера. Закінчилось все це нічим – або я не підходив, або тренер. Частіше – друге.

На початку четвертого сезону проб та помилок (2014 рік) мені посміхнулась вдача – я потрапив до числа учнів Олексія Ждановича, який вельми успішно тренував молодь Закарпаття, яка потім «літала та карала» по України та за її межами. Те що було мені потрібно! Вже перші тижні роботи під його керівництвом перевернули все моє уявлення про крос-кантрі в цілому та тренувальний процес зокрема. Весь цикл підготовки зайняв 2 роки, але то була підготовка не тільки до змагань, а й до подальшої роботи, яку я самостійно виконував з початку 2016 року. Спортивні результати співпраці неупереджено зафіксовані на БП, але не тільки вони є показником ефективності роботи по системі Ждановича. Отже, ці страшні слова пролунали. Система Ждановича — назва, якою автоматично нагородив мій технічний мозок методи та підходи, які для моєї підготовки використав Олексій. Льоша трохи перестарався з навчанням, тому  в даний момент ви читаєте цей текст :). Головна особливість системи в тому, що вона настільки проста і очевидна, що для її опанування треба добряче попрацювати. І точно не є секретною. Кожна система живе поки її використовують та розвивають нові люди. В більшості випадків використання дорівнює розвитку. Одним із цих новачків, за для кого ця система працювала та розвивалась був я. Сьогодні на це можуть отримати нагоду ще 2 ентузіасти. Мій головний інтерес в роботі з учнями, щоб те, що започаткував Олексій розвивалося далі. Проект не комерційний, але і не безкоштовний. Працюю я в іншій сфері, велоспорт хобі, тому для успішної співпраці нам з вами потрібно добре співпасти по багатьом вимірам, щоб отримувати від процесу задоволення, а не біль.

Ідеальні кандидати – двоє добре знайомих між собою впертих велоентузіаста, знайомих з аматорськими стартами, що бажають переміститися у верхню частину протоколу, віком 23-33 роки. Але це не точно :). Точно — потрібно двоє та це не випадкове число. Все інше у випадку цікавості з вашої сторони ми можемо вирішити та з’ясувати в приватній розмові. Отже, «приходь сам та приводь велодруга» цілком нормальний варіант 🙂

П.С. Фото з гірського триденного марафону Славсько Трофі не випадкове. Той старт був яскравою квінтесенцією командної роботи згідно принципів Олексія. Стартуючи  з зовсім слабких позицій (внаслідок мого отруєння) здобули командний подіум. Ймовірність такого результату перед стартом 1 до 100. Але математика не завжди вирішує у велоспорті 🙂

Щербацький Андрій.

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Андрей Щербацкий

  • Mihail Krishtopa

    Ото все добре, а як можна з вами то поспілкуватися, залишилиб якісь контакти, ну або я просто сліпий і їх не побичив….

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: