Bike in City

Trek Top Fuel RSL custom build

Ділюся досвідом збору підвісу — на топовій рамі та легких колесах, але відносно бюджетного. Що, де, чому, скільки важить.

Disclaimer: текст не проплачений жодним брендом, просуває лише мої власні вподобання та упередження з благородною метою принести користь тим, хто піде схожим шляхом, задовольнити цікавість інших , а ще потішити своє его, звісно.


Вступ

Останні 5 років я катав у горах та XCO на алюмінієвому спеші Stumjumper HT. Це концептуально прекрасний корч, як каже Амерс. Неубієнний, bulletproof. Лише на четвертому році експлуатації я поміняв гальма, а на 5-му році гівномісів померли проми в каретці. За весь час я жодного разу не підлаштовував переклюки! Один раз виправив вісімку на задньому колесі після Стежок Опришків. Усе!

Good ol’ days in Uzhgorod

Однак алю хардтейл вагою 11+ кг — не найкраще рішення для гірських марафонів. І давно хотів додати фану. Тому після минулого Славсько Трофі вирішив — поки ще хочеться і вже можеться, потрібно брати підвіс.

Вимоги до підвісу склав такі:

  • легший за мій хардтейл, особливо колеса
  • офіційно імпортований вел/компоненти, ніяких крадених з Європи корчів від “закарпатських дилерів” за третину MSRP
  • має приносити радість від їзди вниз
  • має радувати око
  • не дорожче доглянутої BMW e34 😛

Починаю писати дилерам і запитувати в друзів. І звісно ж пишу експерту по топовим корчам та інтернет-срачам, Юрі Ганусяку. В якого, замість поради, несподівано знаходиться рама Trek Top Fuel RSL, придбана через Велокиїв, яка неприкаяно лежить в очікуванні кращих часів, коли Юра перестане зраджувати їй з пацанами, що бриють ноги і люблять білі шкарпетки.

RSL — це Race Shop Limited. Топова двопідвісна карбонова рама Trek, одна з найкращих сучасних кантрійних рам.

На той момент я думав, що у неї лише одна бочина — ЦІНА. Але Ганусяк зробив пропозицію, від якої я не зміг відмовитися. Вирішив — беру, перекину обвіс з хардтейла, а потім поступово добиратиму нові детальки.

Ніколи, НІКОЛИ так не робіть. По-перше, всі мої наміри швидко розбилися об несумісність стандартів. Рама буст? Отже потрібне заднє колесо на бустовій втулці. XD драйвер придбаної на зад втулки DT350 і каретка PF92 замість PF30 — і вся трансмісія відпадає. Зрештою, приймаю рішення збирати з нуля і фініш проекту переноситься з початку осені на початок наступного сезону.

Експерт консультує

По-друге, якщо ви не грамотний веломеханік, чи не знаєте такого, якщо не маєте часу відслідковувати новинки та несумісні стандарти, які плодяться в геометричній прогресії, у вас немає друзів, які терпляче відповідатимуть на десятки ваших тупих і вигадливих запитань — не беріться за це.

Мені дуже, ДУЖЕ допомогли Іван Швидко і Саша Лозенко. Без їх порад я б нафакапив, витратив час, гроші, а можливо й зібрав щось небезпечне для здоров’я. Ще підказували Саша Руденко з Висоти, Слава Сакович і Діма Петров.

І по-третє, замовивши велосипед (компліт) у дилера по передоплаті у міжсезоння, ви заплатите зрівнянні гроші, але позбавите себе мороки з підбором компонентів. А ще можна вдало підстерегти б/у-шний вел амбасадора якогось з брендів, але це окрема історія.

Практичний сенс збирати вел “з нуля” з’являється тільки якщо у вас є унікальна рама, або дуже вигідна можливість придбати раму, або якщо Ви точно знаєте, чого хочете і отримуєте задоволення від процесу. І то в останньому випадку зачасту буде вигідніше купити компліт і замінити потрібні компоненти.

В моєму випадку була унікальна офігенна рама плюс можливість вигідно її придбати. Але навряд чи я захочу таке повторити.

І ще одна порада перед тим, як перейти до комплектації. Якщо таки вирішили будувати вел — створіть на гугл-драйві таблицю з колонками “Деталюшка”, “Ціна”, “Вага” (якщо це має значення), “Коментар”.

Накидайте в таблицю всі компоненти, які плануєте на цей проект, з лінками. Вкажіть ціни. Пропишіть в коментарях альтернативи і залежності між компонентами. Прикиньте, наскільки реалістичні ваші плани. Відмічайте, що вже придбано, лінкуйте на трекінг. Все це спростить вам життя. Якщо час дозволяє — чекайте розпродажів.


Рама

С-сексі!

Ця рама офігенно гарна. Коли я її побачив, мене перестали цікавити альтернативи. Цитуючи класику, “коли я бачу цю раму, стоїть в мене, в сусідів і в усього Києва стоїть все у заторах

Якщо відкинути рекламну мішуру, то ключові фічі такі:

  • обидва трикутники карбонові, задекларована вага у розмірі 17.5″ —  2 090 г, фактична — 2 083 г з амортом, хомутом і півнем;
  • мабуть найкраща кантрійна підвіска —Active Braking Pivot (суміщення шарніру з задньою віссю, завдяки чому підвіска не навантажується/не блокується при гальмуванні) і full floater (обидві точки кріплення аморта рухомі);
  • аморт Fox Float 165х38 з регресивним демпфером Re:aktiv, який Trek позиціонує, як кращу альтернативу інерційним платформам, але це потрібно перевірити на практиці;
  • зад під буст 148, вісь;
  • повністю внутрішня проводка, в т.ч. для дропера (при цьому на обох трубах є майже непомітні отвори під хитрі стяжечки MicroTruss, що дозволяють пустити зовнішню проводку, якщо раптом припре);
  • mino-link — можливість за 2 хв шестигранником поміняти кут рульової на 0.9° і висоту каретки на 9 мм (хз, наскільки це істотно, але на закордонних форумах пишуть, що керування велосипедом міняється відчутно);
  • каретка PF92 (24мм вал). Не добре і не погано.
  • 70/70.9° кути рульової, низька верхня труба і коротка рульова;
Геометрія рами 17,5’’ для обох положень міно-лінка

Але низька верхня труба — це другий основний недолік цієї рами. Не знаю, чим керувались дизайнери, роблячи відстань у 419 мм від каретки до хомута (у м-ки епіка 434 мм, наприклад). UPD: позакладавши байк у повороти, автор таки зрозумів, чим керувались дизайнери. 

Це дозволяє впритик ставити одну флягу 0.75l з бічною загрузкою, і створює додаткове навантаження на підсидільну трубу, тому в мережі можна зустріти отакі моторошні фотки й історії з хеппі-ендом:

“It cracked just below where the seatpost was inserted (yes, at least minimum insertion +10mm) when I jumped on the bike CX style. Trek was great and had me a new frame shipped within 24 hours”

Начитавшись такого, виміряв відстань від каретки до сідла, яку дає 400мм підсиділ на мінімальній допустимій глибині і з’ясував, що вона якраз відповідає моєму показнику BB to Sadle з шосейного фіта Діми Петрова. Навіть за мінусом 1 см поправки на нижчу кантрійну посадку виходило майже впритик, “minimum insertion +10mm”, як на картинці вище, з певною імовірністю зламати підсидільну трубу під навантаженням.

Після кількох днів страждань знайшов простий вихід— взяв дропер довжиною 485 мм. Це дало надійних 19 см нижче хомута, і щонайменше кілька см нижче перемички з верхньою трубою.

А ще це додало естетики у порівнянні з бюджетним Tmars (продаю!):

“Хазяїне, в мене зараз очі витечуть!”

Напишу ще про середні ростовки Top Fuel, з ними все складно . Ось порівняння деяких вимірів та рекомендації по вибору ростовки з міжнародної версії офсайту для рами 2017–2018 років та ідентичної рами 2019 року:

Як бачите, Trek сам не може до кінця розібратися зі своїми ростовками. У мережі можна знайти як випадки, коли люди отримували замовлений розмір рами з наклейкою з іншою ростовкою, так і випадки, коли люди отримували раму іншого розміру, але з наклейкою із замовленою ростовкою.

Насправді, 17.5 і 18.5 — дві M-ки, одна з яких на кілька мм менша, а інша — на кілька мм більша за M-ку сучасного Епіка.

Не вдаючись в опис власних душевних переживань після побаченої на рамі наклейки “17.5 in” після обіцяної Ганусяком 18.5, зауважу — під мої 182 см раму вдалося підігнати комфортно, завдяки згаданому вище 485мм підсиділу, та 10-мм 6° виносу.


Вилка

RS Reba Solo air ‘13 — перекочувала зі стампа для економії бюджету. Перевірена боями вилка вагою 1580 г. Під ексцентрик, але стоїть 9mm thru-bolt DT Swiss. Так жорсткіше, хоча не вісь, звісно.

Якогось дідька стоковий air spring у неї на 80мм ходу, але найближчим часом заміню на 100мм. Думав про 120, більші кантрійні ходи зараз у моді, спеш навіть вивів на ринок Epic Evo за 11 кілобаксів, але, боюсь, рамі може не сподобатись не передбачена інженерами геометрія.

Ще планую додати картрідж локаута і підключити його на одну манетку з амортом — в стоковій манетці два входи для проводки.


Колеса

Надворі 2019-й рік, тому за пару карбонових коліс більше не потрібно продавати нирку. Замовляю на розпродажі пару асиметричних карбоободів з Алі (311+312 г), яких в Україні уже мабуть комплектів 20, звідти ж — спиці Pillar PSR Aero (314 г). Знаходжу задню бустову DT350 під вісь (284 г) та передню безсмертну класику DT240 під ексцентрик (147 г), яка розточується під 9mm thru-bolt. Везу це все до Іван Швидко та Juliette Bou.

Спиці замовляв “на око”, тому Івану довелося погратися з підбором ніпелів та підрізкою частини спиць. Не робіть так, краще перед замовленням довірте розрахунок довжини спиць майстру, який збиратиме колеса.

Результат — пара міцних і надійних коліс вагою 1400 г (зі стрічкою). Мінус півкіло від алюмінієвих ровалів на моєму Stumpjumper-і. У місці, де вага відчувається найбільше. Задоволений.

Покришки — універсальний “сухий” набір RoRo Evo 2.2+ Maxxis Ikon Exo 2.2, в яких по 100 мл герметика Squirt *закочує очі*


Трансмісія

Оскільки проект таки середньобюджетний, обвіс рівня ХХ1 відпав одразу. Врешті вибирав між двома комбінаціями переклюк+касета під 1х:

  • 11 шв Shimano XT RD-M8000+касета Garbaruk 11–50T(266+290г)
  • 12 шв Sram Eagle GX із касетою 10–50T (290+450г)

Варіант з Гарбаруком легший на 184 грами. Але вибрав Sram Eagle GX, бо 1) можливість зекономити час і купити всю трансмісію з гарантією і за гарну ціну у Висоті; 2) доступний і якісний грипшифт, який давно хотів — clean look, швидкість перемикання, 144 грами з гріпсами і тросиком; 3) відгуки щодо нестабільної якості касет Гарбаруків.

Касети Sun Race ваблять своїми цінами, відносно надійні, але важкі, і відсутні під XD драйвер, тому поки ні.

Шатуни — Rotor Rex 3.3. Жорсткі, гарно фрезовані, реальна вага 552 г (172.5 мм) і недорогі, бо тріпл зараз не в моді. Але вони ідеально підходять по чейнлайну (49.5mm) під сингл і мають павук BCD104, під який є широкий вибір дешевих зірок. Знімаються шестигранником.

Набір narrow-wide зірок до них замовив з Китаю — круглі 32, 34, 36T і овали 32, 34T (реальна вага 32T — 40г, 34T — 48г). Враховуючи ціну 7–10 баксів за штуку, можна експериментувати і міняти хоч по кілька в сезон.

І ще — курячи мануали та форуми mtbr на предмет визначення довжини ланцюга двопідвісу, зрозумів, чому стільки нарікань на погану роботу ІГІЛу. Трансмісія 1*12 вимагає точного налаштування. 2*10 — можна на око, і воно якось їздитиме, роками. 1*12? Зробив не по мануалу, пара ланок туди-сюди, не виставив ролик переклюка по мірці/лінійці? Отримав погнуту касету, або зламаний переклюк.

Потрібно поставити ланцюг на найбільші зірки (без переклюка) спустити аморт, продавити підвіску (тоді буде найбільша відстань між задньою віссю та кареткою) і додати дві ланки до довжини перехльосту (чотири — для хардтейла). І не інакше.

Каретка. Хотів взяти для експерименту китайкераміку, але передумав і поставив звичайну XT.

Успок. З сінглом в гори без успока — ніяк. Тим паче, що вага питання — 19.5 грам. На фото ще немає, але вже їде Fouriers під кріплення low direct mount, передбачене на рамі. В Україні жодного успока під цей стандарт не знайшов.


Гальма

Надійні гальма в горах — пріоритет. Особливо для таких крабів, як я, що на стрьомних ділянках вмикають режим постійного гальмування.

Піймав на розпродажі в німців Sram Level TL і не пожлобився на пару срамівських роторів 180/160мм.


Палки

Вище уже писав, що вимушений був поставити дропер довжиною 485мм. Але завдяки цьому отримав 150мм ходу! Kind Shock E20i з внутрішньою проводкою, теж від німців. Швидкість опускання залежить від натиску на манетку, фіксується в будь якій точці, не відстрілює в пах з усієї дурі. Поки не люфтить. Візуально приємний, хоча Вані якість обробки не надто сподобалася. Але. Майже 700 грам без манетки! С-і-м-с-о-т г-р-а-м.

Кермо — простенький алю райзер Fireeye зі зручним свіпом, шириною 722 мм. Реальна вага 270 грам. Фірмовий карбон скинув би грам 100, але по ціні 1 євро за грам полегшення. А на сумнівному карбоні їздити — щелепно-лицьових хірургів годувати. Або себе, через трубочку.

Ширина керма. На моєму сиксері було 560, на стампі — 680 і спочатку здавалось широким. Але 720 уже майже стандарт в кантрі, вирішив спробувати. Тим більше, вел збирався з думкою про фанову їзду донизу.

Винос — старий-легкий-перевірений Syntace F109. Довгий по сучасним міркам, 100мм, що продиктовано розміром рами.

Сидіння — фул-карбон з Алі, на диво якісно обтягнутий чимось шкіроподібним, всього 139 грам. Для жесті є спеш Phenom на алю рейках, удвічі важчий.


Що в підсумку?

  • підвіс вагою менше 11300г (з 700-грамовим дропером і педалями) — check;
  • легкі колеса — check;
  • надійні компоненти (крім, може, китайкарбонового сідла)—check;
  • рама від офіціала, всі нові запчастини “білі” — check!
  • може приносити радість від їзди вниз — check;
  • тішить око— check, check, check;
  • дешевше доглянутої e34 і MSRP алюмінієвих підвісів  — check!

На щастя, в 5 хв від мого дому є траса Godni Gonky Mordor (а в 10 хв — Дубки і Пуща, я щасливчик), тому одразу зміг випробувати байк за призначенням. Потішила легкість прискорення, збереження накату і офігенне зчеплення з нерівною поверхнею при педалюванні вгору з розлоченим амортом. Саме цього так бракує на гірських марафонах.

Але ґрунтовні висновки можна буде робити лише після гір. Вже за кілька місяців, якщо все складеться, випробую вел в бойових умовах на двох Трофі.

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Юра Гайдай

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: