Як вибрати велостанок?

У житті кожного фаната велосипеда наступає момент, коли приходить думка: «А чи купити мені велостанок?«. І добре, якщо цю думку відганяють товариші чи власний голос розуму. Тоді людина живе повноцінним життям без болю і страждань. У протилежному випадку думка поселяється в голові намертво і точить свідомість. Починаються пошуки. І щоб трохи допомогти таким пропащим велолюбителям я і підготував цей матеріал.

Як обрати велостанок без реєстрації і смс

Велостанки існують понад 50 років (мені навіть вдалось знайти патент СССР на ролерний станок 1970 року). І увесь цей час їх конструкцію удосконалювали, вигадували різні варіанти компонування та вигадували фішки. Це призвело до того, що новачок у 2018 році стикається з різноманіттям, яке значно ускладнює вибір. Усі ми різні, з неоднаковими вимогами до ціни, якості і, головне, призначенню велостанка. Комусь необхідно підготуватись до Ironman, комусь скинути вагу, а комусь просто не з’їхати з ґлузду за зимові місяці. Усі існуючі велостанки можна поділити за наступними двома критеріями класифікації — конструкція та інтерактивність.

Конструкція велостанків

Все дуже просто — на ринку є три типи велосипедних станків: ролерні, під заднє колесо та з прямим приводом. А, ще є певна дічь, про неї розкажу наостанок.

Ролерний станок

Найдревніший тип — це ролерний велостанок. Конструкція його примітивна і представляє собою три вали, два з яких утворюють підставку для заднього колеса, а на передній вал ставиться переднє колесо велосипеда. Через шків, ремінь чи пас обертальний момент від одного з задніх валів передається на передній, що дозволяє обом колесам велосипеду обертатись одночасно з однаковою швидкістю. Як наслідок велосипед самобалансується і на ньому можна вільно крутити.

Такий станок можна зробити навіть самому у домашніх умовах навіть з водопровідних труб. Часто у велошколах зустрічаються установки на 4-5 гонщиків, конструкція дозволяє.

Ролерний станок чудово підходить для розігріву перед гонкою, тренування балансу, поліпшення навичок їзди без рук і тому подібної техніки. Але у зв’язку з конструктивними особливостями, проводити серйозну тренувальну роботу на такому станку важкувато. Переважна більшість не створює додаткового супротиву для обертання коліс, а відповідно силове тренування чи відпрацювання інтервалів з чітко заданою потужністю фактично неможливе. На ринку є лише декілька ролерних станків з вибором супротиву, але вживу я їх ніколи не бачив.

Конструктивно, навіть у зібраному стані ролерний станок займає досить багато місця. Проте вони легкі, що трохи спрощує транспортування.

А ще ролерні станки створюють величезний рівень шуму. Будьте готові, що про ваші тренування будуть знати не лише близькі, а й сусіди. Усі ці чинники не дозволяють рекомендувати ролерний станок у якості виправданої покупки для новачка. Його ідеальне позиціонування — другий станок для тренування балансу чи розігрівочний станок для виїздів на змагання.

Станок під задє колесо (wheel-on)

Це найрозповсюдженіший тип вело станка. Задня вісь чи ексцентрик велосипеда затискається у лещатах, а колесо притискається до валу, який зв’язаний з маховиком, двигуном чи іншим механізмом. Здебільшого, вільний хід має вал, який гвинтом і підводиться до заднього колеса, але є виробники, у яких вал нерухомий, а притисну силу утворює велосипед з райдером (по такому принципу працюють станки Elite).

Плюси такого компонування очевидні. Перший — гнучкість конструкції. Існує безліч моделей wheel-on станків, від примітивних і недорогих, до ультрасучасних, нафаршированих електронікою. Принцип дії один, але він дозволяє вигадувати додаткові фішки.

Другий — станки під заднє колесо значно тихіші за ролерні, за рахунок меншої кількості рухомих деталей та точок контактів з колесом (а також (і в першу чергу) за рахунок роботи на значно менших обертах колеса велосипеда, бо ту ж потужність навантаження можна досягти за рахунок суттєво вищого крутного (гальмівного) моменту — Прим. Yurii Pylypenko). Також у станків середнього і високого рівня двигун і маховик заховані у кожух корпусу, що ще сильніше знижує рівень шуму.

Третій плюс полягає у можливості керувати навантаженням, яке отримує райдер. Це може відбуватись за рахунок механічного гальма, постійних та електричних магнітів чи електромоторів, рідини з певною в’язкістю або навіть вентилятора, який створює навантаження через супротив повітря. Залежить від ціни, призначення та рівня станка.

Так само як і у випадку використання ролерного станка, ви зручно можете тренуватись на своєму велосипеді, не розбираючи його і не проводячи з ним додаткових маніпуляцій.
НІОЧЄНЬ.
Бо головним недоліком станків під заднє колесо є проблема контакту покришки з валом, що тягне за собою можливі проковзування, вібрації, важкість ходу внаслідок занадто сильного притискання, неідеальну точність вимірювання потужності для станків з вбудованими датчиками і тому подібне.

Плюс звичайна гума занадто швидко зношується при використання зі станком. Саме тому для тренувань ставлять спеціальні покришки. Проте їздити по вулиці на таких покришках не ок, що тягне за собою постійну зміну гуми у разі, коли ви хочете поєднувати реальні виїзди і крутіння станка. І саме люди, яким набрид такий розклад винайшли наступний вид станків.

Станок з прямим приводом (direct drive)

Найдорожча і найдосконаліша категорія велостанків. DD-станок представляє собою масивну конструкцію, яка складається зі стійки, корпусу, двигуна, великого маховика і звичайної велосипедної касети. На цю махіну й монтується велосипед з попередньо знятим заднім колесом. Краса!

Знайти дірект драйв дешевше 900 баксів практично неможливо. Що ж виробники пропонують за такі чималі гроші? Більшість станків з прямим приводом ще тихіші за wheel-on станки. За рахунок потужних моторів, технічних удосконалень і важких маховиків, дд-станки максимально наближені по відчуттях до реального педалювання. Є моделі, які можуть хитатись, імітувати різні поверхні, підйоми та додавати реалізму на віртуальних спусках.

А ще вони значно точніші, не потребують калібрування (або роблять це автоматично).

Недоліком є їх чималий розмір, вага, ціна і те, що велосипед потрібно розбирати для монтування на такий тренажер. А ще необхідно докуповувати +1 касету, хоча порівняно з вартістю дд-станків ці витрати несуттєві.

Але мене завжди мучить питання, чи порібен такий апарат звичайному любителю. Як на мене, то хорошого wheel-on станка повинно вистачити за очі, але нав’язувати думку не буду.

А що ж таке «трейнер»? Все дуже просто — це станок, який може створювати додатковий супротив для проведення тренування із заданим рівнем навантаження. По-факту навіть ролерний станок може бути «трейнером».

Інтерфейс та connectivity

Стосовно «розумності» станків, то все надзвичайно просто. Бувають класичні, смарт станки з телеметрією та повноцінні інтерактивні.

Класичні станки

Такі станки вміють лише одне — крутитись. А ще створювати навантаження. Все. Ні даних про швидкість чи потужність, ні тонкого підлаштування навантаження. Власне вибір рівня навантаження може проводитись на самому корпусі станка, або за допомогою виносної манетки. Як на мене, то купувати у 2018 році класичний станок просто нудно, ви позбавите себе купи можливостей, які дають сучасні прилади.

Смарт станки

Проблема у тому, що виробники хитрують і називають smart будь-який станок з можливістю передачі на зовнішній пристрій (телефон, планшет чи ноутбук) певної інформації про тренування. Це можуть бути дані про швидкість, каденс, потужність, рівень навантаження і тому подібне. Тобто «розумність» полягає у вбудуванні сенсорів та датчиків у станок. Можуть використовуватись протоколи Bluetooth чи ANT+.

По-факту, можна взяти класичний станок, велосипед з паверметром, повісити на нього датчик швидкості/каденсу і отримати функціонал аналогічний smart-станку.

І тут варто пам’ятати, що певна кількість моделей з приставкою «Smart» є односторонніми, тобто можуть лише передавати дані. А от найцікавіша категорія велостанків є інтерактивними, з двостороннім зв’язком.

Інтерактивні станки

Найсучасніший та найзарядженіший тип велостанків станом на сьогодні. Суть таких пристроїв у тому, що вони не лише оснащені усіма можливими смарт-датчиками та здатні передавати на зовнішній прилад різноманітну телеметрію тренування, а й мають зворотній зв’язок, електродвигуни і надають можливість віддаленого контролю навантаження.

Вони можуть працювати як у вільному режимі, відтворюючи рельєф з відповідними градієнтами, або у ЕРГО-режимі, видаючи фіксовану потужність. Наприклад вам необхідно провести інтервальне тренування (180вт на розігрів, 3х300вт інтервал, 3х200вт відпочинок, 180вт закатка), вибір інтерактивного станка буде ідеальним варіантом, адже він буде видавати у потрібний момент саме необхідне навантаження. Є моделі які потребують зовнішнього живлення, є девайси, які здатні працювати на власно згенерованому струмі. Конструктивно інтерактивні станки можуть бути будь-якими, навіть ролерного типу, хоча я знаю лише одну таку модель.

Що ж пропонують виробники велостанків?

За великим рахунком, на ринку України представлено не так багато виробників. Основними гравцями є Tacx (офіційний дилер — веломагазин Лідер) та Elite (офіціали, наприклад — Velobazar). З точки зору якості, фішок та ціни ще дуже цікаві станки Wahoo та CycleOps, але при виникненні бажання їх придбати ви стикнетесь з логістичними проблемами — лише зарубіжні інтернет магазини.

Tacx

У багатьох велолюбителів поняття велостанок у першу чергу асоціюється з Tacx. Пристрої голландського виробника стали певним стандартом індустрії завдяки якості та виправданій ціні.

Асортимент дуже широкий. Сегмент ролерних станків представлений простеньким Antares та трохи дорожчим Galaxia, оснащеним «плаваючою» підставкою, яка робить тренування зручнішим та більш наближеним до реального виїзду.

Станки під заднє колесо є під будь-які вимоги та гаманець. Базова лінійка представлена серією Blue — Twist, Matic, Motion. Відрізняются наявністю чи відсутністю манетки управління навантаженням і рівнем супротиву.

З класичних станків звертає на себе увагу Booster, він має захисний кожух, створює 1050 ват навантаження, комплектується підставкою під переднє колесо і коштує адекватних грошей.

А от Satori при чималій вартості виглядає дивною покупкою. Бо за ці гроші вам пропонують трейнер без зворотнього зв’язку, лише з передачею телеметрії.

Коли ви бачите цифри 900, 1500, 2000 ват в описі конкретної моделі, це означає найсильніший супротив, який станок може видати. Але виробники хитрують і вказують максимальні цифри у ривку. Це означає, що двигун тормозне вас на 900 ват, але лише короткий проміжок часу, далі супротив буде знижуватись. Шукайте детальні описи, наприклад Tacx Vortex видає на 10 секундах 950 ват, а на 1-хвилинному спринті максимум 750вт.

Лінійка повноцінних інтерактивних станків відкривається Flow Smart та Vortex, які можуть видавати 800 і 950 ват навантаження та імітувати підйоми у 6% та 7% відповідно.

При вартості Flow дуже хочеться назвати його ідеальною покупкою в сегменті інтерактивних трейнерів для любителів. Якби не одне але. Майже всю партію цих трейнерів викупила європейська мережа Decathlon і для замовлення локальними дилерами він фактично не доступний. Тому статус оптимального станка для Zwift відходить до Vortex, про нього буде окремий матеріал.

Далі в лінійці розумних wheel-on станків стоять Bushido та Genius. Їх потужності вже повинно вистачати і для досить сильних райдерів. 1400 і 2000 ват + імітація апхілів у 15% та 20%.

Найпросунутішими та найдорожчими є Tacx Flux та Neo — станки з прямим приводом.

Neo взагалі вважається одним з кращим трейнерів у світі:

• 2200 ват
• імітація 25% ухилів
• здатність імітувати дорожнє покриття (наприклад бруківку)
• реалістична поведінка на віртуальних спусках (він додатково розкручує маховик при цьому)
• рухома конструкція, яка дозволяє нахиляти велосипед в сторони при спринтах на ногах

Але навіть з таким переліком фішок ціна у $1600 виглядає космічною. Проте для мешканців Києва є приємний бонус, можна прийти в Лідер покрутити Neo і навіть пройти FTP-тест, до того ж безкоштовно.

Але є станок ще дорожче за Нео. На початку статті я згадував про певну дічь. Я мав на увазі Tacx Magnum за 10к зелені. Не буду нічого писати, просто гляньте відео.

Відповідно до офіційних джерел на Tacx тренуються:

Elite

Одним з лідерів світового ринку велостанків є італійська компанія Elite. В асортименті виробника ви знайдете як величезну кількість традиційних моделей, так і декілька унікальних конструктивних рішень, серед яких інтерактивний роллерний станок і найточніший в світі інтерактивний станок прямого приводу. Про високу якість станків каже той факт, що вони використовуються гонщиками команд Про Туру (Ineos, Sunweb, Merida Bahrain, Movistar та ін.).

В асортимент роллерних станків Elite входять класичний роллер Arion та його модифікація Arion Mag, яка здатна забезпечувати до 520 Вт опору, Quick-Motion з плаваючим роликом, що додає реалістичності тренуванням і інтерактивні роллери Arion Digital Smart B+ і Nero, здатні імітувати градієнт до 5% і 7% відповідно (при 645 і 830 Вт опору). Цікаво, що я лише у Elite знайшов ролерний станок з регулюванням навантаження, більше — навіть інтерактивний смарт-ролер!

Серед Wheel-on станків від Elite ви знайдете як доволі бюджетний Novo Force — станок класичної конструкції, що забезпечує до 690 Вт опору, так і більш дорогу серію Qubo.

Станки Elite Qubo мають нестандартну систему кріплення велосипеда: вал жорстко зафіксований на корпусі тренажера, а притискання колеса до валу відбувається за рахунок ваги райдера і плаваючого кріплення. Така конструкція значно спрощує установку велосипеда на тренажер. Це спрощує монтаж але може додавати певних проблем наприклад при педалюванні стоячи, нерівномірний тиск і можливе неконсистентне зчитування телеметрії.

Також при купівлі станка від Elite треба детально читати специфікації, так як є частина станків з словом Smart у назві, але інтерактивними вони не є і Zwift не зможе ними керувати. Така підстава можлива навіть з Елітовськими станками з прямим приводом. В лінійку смарт-станків Elite (які передають дані, проте не керуються програмним забезпеченням) входить два тренажери: Wheel-on станок Elite Qubo Power Mag Smart B+ та станок прямого приводу Turno.

В асортименті інтерактивних станків Elite в сезоні 2019/2020 відбулась зміна модельного ряду, тому деякі моделі в магазинах можуть дублюватись зі старого та нового асортименту. Інтерактивні станки під заднє колесо — моделі Rampa та Tuo. Обидва здатні імітувати підйоми з градієнтом до 10% і відрізняються лише піковою потужністю на ривку та оновленим дизайном.

Серед станків прямого приводу Elite ви знайдете 3 моделі: Suito, Direto X і Drivo II. Трейнери можуть імітувати підйоми 15%, 18% і 24% відповідно. Suito — найзручніший станок для початківців: в коробці він поставляється повністю зібраним, ще й з передустановленою 11-швидкісною касетою Shimano.

Ви можете абсолютно безкоштовно спробувати Direct Drive станок Elite Direto X в магазині Велобазар.ком на вул.Костянтинівській, 71.

Окремо варто сказати декілька слів про Drivo II: на даний момент це найточніший у світі станок, який забезпечує точність вимірювань ± 0,5% (вдвічі точніший за Tacx Neo). Це хороший вибір для гонщиків, які хочуть побудувати собі максимально точний та ефективний план тренувань.

А от перелік про-команд, які офіційно використовують станки Elite вражає:

Wahoo

Унікальна ситуація — у Ваху певний час був лише один станок, Wahoo KIСKR. Але прикол у тому, що він тривалий час (та і зараз теж) визнавався стандартом індустрії 🙂

Прямий привід, важкенний маховик, зручна конструкція та висока точність паверметра — все це одночасно з +- адекватним цінником зробили Kiсkr найбажанішим станком для використання зі Zwift.

З часом Wahoo випустили wheel-on станок Kickr SNAP, який легший, компактніший і дешевший за оригінальний Kickr.

У доповнення, Wahoo пропонують спеціальну підставку Kick Climb, яка сумісна з обома станками і дозволяє імітувати апхіли до 20% та спуски до 10%. В офіційний продаж ще не надійшла, лише збирають замовлення.

Якщо згадати про спонсорство, то пул у Wahoo не такий великий, проте є наприклад пан Фродено, Айронмен-Усія-Світу 🙂

CycleOps

Не дуже відомий у нас виробник, але я звернув на нього увагу, бо його активно просуває Zwift.  Судячи із зарубіжних оглядів, у цього бренду хороше співвідношення ціни-якості і його охоче беруть у сегменті 400-600 доларів.

З цікавого можна відмітити різноманітні механізми створення навантаження — і повітряні гальма, і рідинні установки, і супермагніти. І, звісно, електродвигуни.

Це у двух словах усе, що можна розказати про класифікацію та вибір велостанка. Далі вас чекає детальний огляд Tacx Vortex, поради по організації тренувань та огляд Zwift.