Огляд траси WinterCup`16-17 Етап 6: прикатай or DIE

Я твій куратор у грі «Синій кантріла» і твоє перше завдання — проїхати трасу Нивок без прикатки.

Їхати по такій трасі без попереднього ознайомлення — ознака міцних нервів та гарного скіла. А ще вказівка на те що ви трошки маньяк. Ні, не все так погано, траса шикарна, проте у помірно-фановому темпі. У режимі «гонки» вона може стати хардкором. Про все по порядку.

Прев'ю буде коротеньким, бо траса цікава, але технічні елементи повторюються по типам.

Нивки чудові. Озеро, електричка, собачки бігають.

Хоча не це зробило Нивки таким вдалим місцем для проведення крос-кантрійних гонок. А те, що парк знаходиться на безлічі невеликих горбочків, метрів з 10-15 заввишки. І уся траса нагадує, радше, один суцільний «вертоліт»: вниз, вгору, вниз, вгору, сходи вниз, вгору, дроп, сходи вгору, тлєн. Погнали аналізувати окремі смаколики траси.

Як я вже казав, набору висоти достатьно, але немає нудних і виснажливих тягунів. Лише веселі торчки. Після яких часто йдуть спуски+волрайди. О, їх тут багато, це, фактично, базовий елемент траси. Тому тренуйте швидке проходження поворотів, корисно.

А ось цей спуск дуже ефектний: райдера одразу кидає на протилежну стіну пагорба, на якому коріння. Проїхати можна дуже швидко, але потрібні тренування.

При достатньому рівні майстерності можна зробити це ще й красиво. Вдале місце для фотографів, але будьте обачні, розвернутись з камерою немає де, є ризик бути знесеним 80-кілограмовим любителем карбону.

Далі у нас головна родзинка і вирізняльний елемент Нивок — апхіл по довгій сходовій секції. Можете спробувати їхати по жолобу, можете бігти, можете шукати траекторії. Все одно страждань не уникнути, ідеальний кантрійний елемент.

Проїзд між двох дерев з першого погляду не складний, але на перегляді трьох гонщиків дуже сильно кидало на корінні, будьте обережні.

А ось цього кореневого спуску у меню не буде, хоча це ідеальний спот для фотографів.

Проте буде ось цей міні-спуск з колодою.

Внизу вас чекає заїзд на волрайд.

Підступний волрайд. Дуже підступний.

Поїхали далі.

Секцію біля закинутих бетонних конструкцій можна проїхати швидко та по прямій.

А можна на стилі, демонструючи надлюдяність. «Пааап, це точно крос-кантрі?»

Далі починається зв’язка пологих, проте швидких поворотів. Проходячи їх правильно, можна відірватись від супротивника на 1-2 секунди.

Зверніть увагу, що Олександр і Костя по різних радіусах проходять цей поворот. Зі сторони траекторія Кості (зправа) видавалась швидшою.

Далі вас виносить на крутий вертольот. Як сказав хтось з учасників: «аж раму від навантаження вигинає».

Техніка трохи не витримала (не на цьому волрайді). Розвалилась чашка рульової.

Далі з елементів лишається невеликий спуск та сходи, по яким також треба буде їхати вниз. Хоча це досить умовно, найшвидша траекторія знаходиться обабіч, по траві.

Загалом все. Так, ніби всі елементи стандартні, але при проходженні їх у режимі гонки навіть найменша помилка може закінчитись серйозним падінням. Тоже прикатуйте, панове, прикатуйте!

Ось і сам трек гонки та івент у фейсбучечку.

Вжух! 6 ранку, ти прикадаєшся, кудись їдеш на велосипеді і залізаєш на дерево. Приблизно так проходять більшість #preview_mode.