CowboyCat Kyiv

Alleycat — неофіційні, неформальні велосипедні перегони. Проводяться у містах, часто їх організовують велокур’єри. При проведенні перегонів акцент зазвичай ставиться більше на участі в заході, ніж на суперництві між учасниками.
Перші перегони, названі «Alley Cat» відбулись у Торонто 30 жовтня 1989 року. У 1993 році велокур’єри з Торонто розповіли про аллейкет на першому Всесвітньому чемпіонаті велокур’єрів у Берліні (CMWC Berlin). Після цього назва та концепція перегонів швидко поширились по всьому світу.
Аллейкети регулярно проводяться у великих містах Північної Америки, Європи та Азії. В багатьох невеликих містах, де немає велокур’єрів, аллейкети організовують спільноти міських велосипедистів. © Wiki.

Перш ніж читати далі, щоб розуміти предмет розмови, перегляньте це чумове відео.

Так, це небезпечно. Так, хлопці порушують Правила дорожнього руху. Але це красиво, стрімко і нестандартно. До того ж, треба відрізняти справжніх фіксерів (їх досить небагато) від “фіксєрав” — школоти, яка нічого не вміючи, без світла, шолому і в навушниках намагається їхати у потоці машин. Трушні фіксери дуже досвідчені й вправні хлопці і дівчата та дуже рідко потрапляють у дорожні пригоди.

От про “трушних” київських фіксерів ми сьогодні будемо говорити. Точніше про цьогорічний аллейкєт під назвою Cowboycat. Ініціативу проведення висловили крутани з спільноти IRC, а титульним спонсором виступив молодий український бренд Cowboys On Wheels, який і дав назву івенту.

З оголошення про гонку:
“Вас ждут чекпоинты на разных берегах города, море страданий на столичных апхиллах, чилл, треш и угар на финише.
Приезжай сам, приводи друзей, не забудь показать всем какой ты быстрый и как хорошо знаешь город 😉
C собой нужно иметь телефон с камерой, интернетом и аккаунтом в инстаграме.
К участию допускаются все велосипеды и их владельцы, но есть одно жирное “НО”: так как Alleycat — считается традиционной фиксерской гонкой, наличие тормозов и передачь ухудшает твой общий результат! Владельцы шоссиков, циклокроссиков и может даже мтб получают +15мин к своему времени в общем зачёте.”

Збір було назначено на 14.00 у неділю біля Національної опери України. Публіка зібралась дуже строката але серйозна.

Фіксери завжди надзвичайно колоритні та упевнені у собі. Їм не треба нікому нічого доводити, фактично така собі квінтисенція самодостатнього велосипедиста.

Були і дівчата, що у середовищі фіксерів рідкість.

На цей момент всі вже отримали список точок, на яких треба відмітитись і виконати певні завдання. Тож багато хто сидів з мапою та визначав найоптимальніший маршрут.

Фото з пабліку ВК

Дехто вже визначився з треком та готував себе і велосипед до змагань.

Чим ще характерні справжні фіксери — практично всі носять шоломи і їздять на компонентах досить високого рівня. Вони добре розуміють ціну безпеки і надійності.

Не меншу увагу привертають велосипеди гонщиків — від топового карбону і унікальних рам ручного виготовлення до вінтажу.

Організатори оголошують старт і учасники швидко роз’їзжаються у різні сторони.

Першими на фініш приїхав дует YATAGARASU Макс Чеченко та Сергій Юшков. Всю дистанцію (а вона включала і лівий, і правий берег, з підйомами) вони промчали за 1 годину 12 хвилин. При цьому заїхали у всі 6 чекпойнтів, сталеві люди!

На фініші учасників чекало нагородження, афтепаті і нахабний котяра 🙂

Фото з пабліку ВК

У сухому залишку маємо чудовий вузьконаправлений івент з великою кількістю учасників та вдалою організацією. Дивись, так і до проведення RedHook недалеко.

Фотоальбом гонки — Facebook.