Чому мене не буде на ГоднихГонках. Офіційна позиція

У зв’язку з переходом у міжсезоння і стартом Зимового Кубку, за який відповідає організація Годні Гонки почався вал питань «Чому ти, Богдане, перестав їздити на ці гонки і чи будеш на наступному етапі?». Тому я вирішив сформувати свою відповідь в окремому тексті, щоб не пояснювати одне й те саме кожного разу. Бо, як виявилось, багато хто не в курсі цієї прекрасної історії. Так можна буде просто кинути лінк.

Цим текстом я не ставлю на меті провокування нового витку конфлікту чи обговорення. Ціль одна — донести власну позицію.

Одразу зроблю важливе застереження — бан, який отримала організація Годні Гонки пов’язаний ВИКЛЮЧНО з конфліктом між мною та Олександром Лозенко (більш відомому у велоколах як Амерс). Мені прикро, що цей конфлікт так чи інакше впливає і на інших організаторів ГоднихГонок, якими є Даша Прянікова, Яна Журавська та Євгеній Черкас — вони чудові, порядні люди, яких я дуже люблю. І я з радістю підтримаю будь-які їх проекти, де не буде фігурувати Олександр Лозенко.

Хронологія конфлікту

Я не буду давати оцінку діям Олександра Лозенко, а просто наведу в хронологічній послідовності факти, які мали місце за останній рік.

Зі стартом проекту BikeInCity, я поставив за мету спробувати допомогти ще й спортивним заходам, які проходили в Києві шляхом створення додаткового медіашуму та виготовлення контенту під ці івенти — фотографій та статтей. Адже гонки це круто, і мене завжди гнітить низька явка на хороші івенти.

Першою гонкою Амерса, яку я відзняв був, фінал Термокубку 2015/2016, це було ще до БайкІнСіті, тож альбом кудись дівся 🙁

Почав я писати про гонки з Чемпіонату Києва з мтб, який якраз і проводив Амерс. Стаття вийшла ще до існування сайту, на нашому блозі в Медіумі.

Другою пробою пера та об’єктиву стала Пуща, яку організовували Амерс з Малінкою (Марина Шаповалова).

Восени у Амерса виникла ідея створення проекту по організації гонок, в який увійшли Даша, Яна та Женя. Мені ідея сподобалась і я пообіцяв повне сприяння зі своєї сторони. «Сприяння» мало вираз у двох зйомках та великих матеріалах під кожну гонку. Першим етапом був так званий #preview_mode — огляд траси за тиждень до гонки, з описом технічних ділянок та крутими фото.

Для розуміння — часові витрати на прев’ю: 2 години зйомка, 2 години обробка фото та години 3 на написання матеріалу. День гонки потребував ще більше часу: 3-4 години зйомка гонки з 3-4 точок, 4 години на відбір з 1500-2000 фото найкращих і їх обробку, 3 години на ниписання статті про гонку.
Все це я робив абсолютно безкоштовно, більше того, на місця проведення я добирався власним авто.

Результатом такої діяльності по Годним Гонкам стали:

5 статей по проведеним етапам
5 статей з оглядом трас
2 оформлені статті про Годних Гонщиків
11!!! великих фото-альбомів у Facebook (у кожному по 200-400 фото)

Нагадаю, все це абсолютно безкоштовно і з неймовірними витратами часу.

На цьому Зимовий Кубок завершився і стартував високий сезон.

Великий Гріпсовий Конфлікт

Наприкінці весни проходила легендарна гонка в Пущі, у якій я приймав участь. У той же час нам на огляд приїхали 2 комплекти гріпс ESI, і ми якраз готували матеріал до виходу. Враховуючи, що половина гонщиків Києва використовує саме їх, у матеріал потрапили фотографії з цієї гонки, паралельно з відгуками райдерів (як позитивними так і негативними, вони, наприклад, легко рвуться).

Стаття вийшла і лінк на неї був опублікований у нашому Facebook. Через 10 хвилин з’являється коментар Олександра Лозенко.

Не розуміючи, що відбувається, я написав йому приватне повідомлення, проте не зразу отримав відповідь.

Як виявилось, у статтю потрапила фотографія зелених гріпс ESI, які колись належали Олександру, а зараз стоять на велосипеді Яни Журавської. При цьому ніде під фото не було зазначений зв’язок цих гріпс з конкретною людиною. А магазин «Битий обід» декілька років тому не зробив Олександру Лозенку якусь знижку (якщо я правильно зрозумів). Це стало підставою для подібного вияву обурення зі сторони Амерса. Наголошу, що у Олександра був і мій телефон, і змога написати напряму повідомлення. Я б прибрав це фото за першого ж прохання (хоча юридичні підстави для цього відсутні), але звернення не було. До речі, ось дане фото, можете самі оцінити його «кримінальність».

Через невеликий проміжок часу, під авторством Олександра Лозенко виходить розгромна стаття про мене та BikeInCity, з основним меседжем — ми наживаємось на ньому, використовуємо фото без дозволу і взагалі досить неприємні хлопці. В коментарях до допису розгорнулась бурхлива дискусія (нажаль лінк кинути не можу, бо заблокований у Амерса), у якій я та наш проект отримали чималу порцію лайна від пана Олександра. Після цього Амерс забанив мене та моїх близьких у своєму ФБ.