Небайдужі містяни і велосипедисти підготували кілька проектів для підвищення безпеки, які може профінансувати бюджет міста у наступному році. Але лише якщо буде підтримка мешканців Києва.
Коротко і по суті
Для тих, хто хоче зробити корисну справу, витративши на це мінімум часу. Проголосуйте за ці проекти, а також попросіть свою дружину/чоловіка, маму, тата і хто ще легко піддається вашому впливу в таких важливих питаннях 🙂
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/1194
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/1201
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/1211
Зробити це можна за допомогою BankId, цю функцію підтримують Приват і Ощадбанк. Є ще й інші способи, інструкцію можна знайти тут.
А тепер давайте розберемось детальніше.
Існують всесвітньо визнані елементи, що значно покращують ситуацію з безпекою на дорогах. Перелічу ті, які з них ми хочемо запровадити у Києві. Це острівці безпеки на пішохідних переходах, так звані «антикишені», або ж обмеження парковки біля них, а також делінеатори — фізичні розділювачі смуг. Ці елементи є must include при проектуванні вулиць у Франції, Німеччині, Великій Британії, США та багатьох інших прогресивних країнах. Зазначу, що для України, і навіть для Києва, вони не є новиною. Але їх застосування поки що радше експериментальне і точкове. Ми ж хочемо запровадити це в постійну практику.
Почнемо з острівців безпеки
Їх встановлення допомагає розділити проїжджу частину на дві або більше ділянок, таким чином дати пішоходу/велосипедисту (так, є й велосипедні острівці безпеки!) час перевести подих і додатково впевнитись у безпеці подальшого руху. Або ж перечекати цикл світлофору, якщо дорога широка і не кожна бабуся перебіжить до середини Васильківської під час зеленого сигналу. Острівці вже почали створювати у Києві, але ми б хотіли дещо пришвидшити процес, а також якомога швидше покрити ними ті місця, де вони необхідні. Головне фото цієї публікації — це нещодавно встановлений острівець на Грушевського. Зазначу, що його встановили саме в результаті перемоги нашого минулорічного проекту, завдяки вашим голосам. Ваша хвилина часу, витрачена на голосування, не минула марно!
Якраз в процесі підготовки до подання цих проектів, мені трапилося відрядження до Великої Британії, тому я пофотографував чимало цікавинок звідти, які використаю щоб показати, як це працює на практиці. А там острівці на кожному навіть найменшому перехресті (і це дозволило країні одержати одні з найбезпечніших доріг у світі):
Крім перепочинку, острівці безпеки мають й інші функції: «підсвітити» перехід, особливо в темну пору доби (водій бачить перешкоду на дорозі і стає більш уважним), а також захистити пішохода і зустрічні автомобілі фізично в разі грубого порушення ПДР.
Як це можна зробити? По-перше, за рахунок зменшення ширини смуг. З 1 вересня почали діяти оновлені будівельні норми, які змушують проектувальників робити смуги вужчими. Це, до речі, дуже важливо для велосипедистів: раніше, незважаючи на формальне обмеження до 60 км/год у місті, дороги будувались так, щоб по ним можна було їздити зі швидкістю 100. Тобто порушник почувався цілком комфортно.
Надалі, сподіваємось, вулиці проектуватимуться саме так, щоб кермування зі швидкістю вище дозволеної ставало некомфортним і загружувало пошкодженням автомобіля (зате збереженням здоров’я і життя як водія, так і потенційних випадкових перехожих). Виникає запитання — а чи зможуть на вужчих смугах влізти велосипедисти поряд з автомобілями? Відповідь — зможуть. А крім того, звуження смуг багато де дозволить створити окрему велосмугу. В Англії ж в особливо вузьких місцях взагалі дають пріоритет велосипедистам. Але там смуги значно вужчі навіть за наші оновлені.
По-друге, на багатьох перехрестях ліва смуга призначена для повороту наліво, і одразу за поворотом її шматок просто не використовується. Це можна легко помітити взимку, коли острівці снігу реально демонструють, скільки на дорозі невикористаного місця. А на це місце кладуть асфальт, щороку малюють розмітку та і просто в місті кожен метр чогось вартий. Зараз ці гроші просто пропадають. Ми ж пропонуємо використати цей простір, щоб зберегти чиєсь здоров’я. Проголосувати за острівці.
Антикишені.
Спочатку коротке пояснення. Зараз при будівництві і ремонті вулиць автодор розраховує сферичну у вакуумі пропускну здатність для автомобілів, і намагається її всіляко збільшити. Тут є два але.
Перше. По факту, на багатьох вулицях одна смуга завжди запаркована. Наприклад, ось тут пропускна здатність рахується по 5 смугах (метро Либідська, Ocean Plaza):
По факту ж дві-три тут завжди запарковані. Також нерідко трапляються ситуації, коли після перехрестя кількість смуг раптово зменшується. Начебто ж очевидно, що це місце — генератор пробок? Але не для всіх. Точніше, для всіх, крім самих проектувальників.
Друге, і важливіше. У країнах з розвинутою дорожньою інфраструктурою рахують пропускну здатність людей, а не авто. Автівки ж при цьому не лише проїжджають кілька вулиць, а ще й десь паркуються, також займаючи частину дорожнього простору. І тоді РАПТОВО виявляється, що впровадження виділених смуг громадського транспорту і велосмуг суттєво піднімає загальну пропускну здатність вулиці.
До чого тут антикишені? Це спосіб позначити на вулиці місце, призначене для комфортного переходу через неї. Тут кількість смуг зменшується, вулиця стає вужчою, а також зникають перешкоди — пішохід і водій чудово бачать один одного! В цей же час, з’являється легальний простір для паркування. Суцільний виграш!
В Києві нещодавно облаштували перші антикишені на вулиці Леонтовича:
Ми хочемо поширити цю практику на популярні і запарковані переходи в місті. Проголосувати за антикишені.
В Європі зустрічаються радикальні антикишені, які зменшують кількість смуг до одної навіть на двосторонніх вулицях (!) таким чином, що водії, рухаючись на зустріч один одному, зобов’язані пропускати один одного і, таким чином, обов’язково зупинятись:
Делінеатори
Це такі штуки, які не дають вільно перебудовуватись зі смуги на смугу. Можуть бути виконані у вигляді резинових або металевих стовпчиків, певних резинових елементів, бетонних бордюрів і навіть відбійників! Ось як це виглядає у Львові:
У Києві вони є на деяких вулицях, але з метою для недопущення парковки. Ми ж пропонуємо запровадити таку практику для смуг громадського транспортуі. І оцей проект спровокував найбільшу кількість запитань. Спробуємо на них відповісти.
Нас вже багато разів запитували велосипедисти: «а як ми з тролейбусом роз’їдемось, якщо ви оце таке набудуєте?». Ну по-перше, з тролейбусом роз’їжджатись все ж приємніше, ніж купою порушників, що сунуться і навіть паркуються на виділених смугах зараз. А по-друге, зараз ми пропонуємо кілька коротких відрізків по 100-200 метрів перед особливо критичними місцями. На такій відстані ми не очікуємо конфліктів. Крім того, в разі якихось проблем, цю ділянку спокійно можна об’їхати по другій смузі. Сподіваємось, що в разі успішної реалізації проекту для проїзду цих точок і велосипедисти, і громадський транспорт зможуть витрачати значно менше нервів і часу. До речі, не виключено, що таке рішення буде запроваджено і для велосмуг, як це зроблено на магістральних маршрутах Лондона (знайдіть на цих фото також острівець безпеки і антикишеню):
Також напишу, що кожен проект, перед тим як бути виставленим на голосування, проходить «експертну перевірку» — тобто його несуть на узгодження тим чиновникам, які відповідатимуть за його реалізацію в разі перемоги. І конкретно делінеатори спершу зарізали, з аргументацією:
1. Що це таке?
2. А як буде чистити сніг?
3. А пропускна здатність вулиці?
4. Нє, ну ви взагалі таке бачили? Як так-то?
Опустимо перше й останнє риторичні запитання. Щодо пропускної здатності — я пояснив в розділі про антикишені. ПРАЦЮЮЧА смуга для громадського транспорту лише збільшує пропускну здатність, а не навпаки. Очистка снігу — на Подолі, де ці делінеатори є, якось же чистять? Коротше, поспілкувавшись кілька хвилин, нам вдалось подолати такі серйозні аргументи. І ось проект тут, чекає на вашу підтримку! Проголосувати за делінеатори.
Я плекаю надію, що таке «продавлювання» корисних місту змін змусить фахівців розібратися з цими новими для Києва конструкціями. Також, маючи досвід попередніх проектів, ми з ними пройдемо за ручку всі бюрократичні процедури, і надалі вони зможуть впроваджувати такі речі самостійно, як то й має бути.
Наостанок зазначу, що ми намагаємось змусити відповідні структури у місті приймати рішення виважено, і на основі реальних даних і досліджень. Це неминуче призведе до врахування інтересів велосипедистів, як користувачів наймобільнішого в міських умовах і найекологічнішого транспортного засобу. Наведу ще кілька прикладів.
Нижче — перехрестя Лондона. Оця перекреслена літера «С» на дорожньому знаку — це позначення центральної зони. Щоб в’їхати всередину на приватному авто, вже треба заплатити купу грошей. Це не рахуючи парковки. На велосипеді, звісно, такої проблеми не виникає:
Тепер поглянемо на Единбург. Крім антикишені і острівця безпеки, бачимо виділену фарбою траекторію для здійснення велосипедистами «дальнього» (там — правого, у нас це був би лівий) повороту для велосипедів:
І знову Лондон. Пішоходи на острівці безпеки, що не встигли перейти всю дорогу на зелене, а також двоє велосипедистів, що збираються здійснити правий («дальній») поворот прямо перед носом поліцейських:
Не знаю, як ви — а я бачу Київ таким самим європейським містом. Через 5-10-20 років. Як швидко — залежить, в тому числі, і від нас з вами.
Комменты Facebook
Disqus (0)