Bike in City

Велосипед навесні. Що потрібно знати.

ВАЖЛИВО, або замість вступу

Всі ми вже чули про ці прикрі і страшні випадки. Хочу нагадати, що основна причина аварій з важкими наслідками трапляються через перевищення швидкості водіями автівок. Тому, по-перше, обов’язково потрібно дотримуватись правил дорожнього руху самим. По-друге, треба бути обачним навіть якщо точно впевнені в своїй правоті, бо за зиму від велосипедистів водії відвикли. З досвідом, виробляється «чуйка» на небезпечні ділянки. Як велотренер, я раджу учням слухати свої відчуття — як тільки на дорозі стає страшно або хоча б некомфортно, краще з’їхати на тротуар або ж навіть спішитись. Ніяких розмов по телефону, навушників, їзди без рук та інших трюків на дорозі бути не повинно. Зараз триває кампанія за підвищення безпеки на дорогах, тому закликаю всіх ознайомитись та поширювати інформацію.

Чи може сезон тривати вічно?

Аня часто їздить велосипедом по місту, і не лише влітку

Чи варто взагалі закривати «сезон»? Я вважаю, що ні. Але зізнаюсь: вже третій рік я збираюсь їздити всю зиму, але щоразу різні обставини цьому перешкоджають. І цього року знову майже два місяці таки випали. Втім, у лютому я вже намотував кілометри містом.

Зазначу, що, хоча іноді я й беру участь в любительських стартах, пересуваюсь по місту я аж ніяк не в спортивному темпі. Я їжджу на велосипеді на роботу і особистим прикладом показую, що більшість перепон щодо цього є надуманими. Так, велосипедом можна без проблем дістатись по справам за 10 кілометрів по місту. Ні, для цього зовсім не обов’язково мати якийсь спеціальний одяг. І якщо стримувати себе в темпі — то за ці кілометри можна ні трішечки не спітніти і не потребувати душ/місце для переодягання. Повсякденна сорочка, куртка, джинси — цілком прийнятні для такого способу пересування.

Отже, про сезон. Зима цього року видалась незвично холодною і сніжною. А я, до того ж, ще й переїхав у передмістя. І якщо у Києві ще траплялись відлиги, та й вулиці більш-менш чистили — то мій “останній кілометр” всю зиму виглядав дуже невесело. Моя думка: велосипеду нестрашна ні низька температура, ні негода. Навпаки, дуже весело їхати в хуртовину 🙂 Але що дійсно заважає — це стан дороги. Якщо там суцільний лід — то це складно і небезпечно. Звісно, можна поставити зимову гуму з шипами. Але всі потенційні апгрейди свого велосипеду для міста я розглядаю крізь призму запитання “а скільки мешканців Києва можуть собі це дозволити і готові так заморочуватись?” Тому що у місті я намагаюсь бути середньостатистичним велосипедистом і дивитись на всі проблеми саме з цієї точки зору.

Ще на минулому тижні лежало таке от, а зараз тут мальовнича калюжа

Тому, як тільки в лютому почало з’являтися сонечко і на моєму шляху місцями став проступати асфальт, а автомобільна колія перестала нагадувати бобслейну трасу — я почав їздити на роботу на вело.

Що важливо?

По технічним моментам все доволі просто. Дістаємо велосипед, качаємо колеса. Обов’язково перевіряємо батарейки у ліхтариках і блималках (що вони мають бути, сподіваюсь, нагадувати не треба?). Темніє ще рано, вони точно стануть в нагоді. Ланцюг змащуємо мастилом, якщо є — то спеціальним для вологої погоди. Краще також встановити крила. Власне, і вся підготовка.

З одягом є пару нюансів. По-перше, на велосипеді тепліше, ніж пішки. Якщо ви вдягнетесь як на пішу прогулянку — то вам дуже швидко стане жарко навіть при повільному темпі, а це недобре. По-друге, в міжсезоння є всі шанси втрапити в калюжу. Або бути присутнім, коли сусідній автомобіль в неї втрапить 🙂 По-третє, часто змінюється погода. Буває, що зранку їдеш — тепло, сухо, сонце. А увечері — дощ, вітер, на дорозі — шар криги.

Тому одяг треба обирати з огляду на це. Головне — він не має продуватись, і має закривати все тіло (перчатки, шапка/баф/підшоломник на голову, шарф/баф на шию — обов’язкові!). З огляду на можливі бризки — краще одягати одяг більш темного кольору. Будь-які звичайні штани чи куртка, що мають ці прості властивості, підійдуть (а про лижні, туристичні, військові — я взагалі мовчу). Також на випадок негоди бажано мати прозорі окуляри. Особисто я ношу джинси або міські чорні штани і куртку мілітарі-стайл. Втім, я й без велосипеда так на роботу їжджу 🙂

Десь так я їду на роботу

Якщо їздите з сумкою чи рюкзаком — то, за наявності, вдягайте на них чохол (якщо нема — під нього можна пристосувати майже будь-що).

Трансформація рюкзака підручними методами

Загальні поради

Що ж робити? Насамперед, раджу добре розрахувати і вивчити свій маршрут. А також перед виїздом вранці подивитись прогноз погоди на день і оцінити, наскільки він для вас прийнятний. Нагадаю, що велосипед можна перевозити в трамваї, тролейбусі, фунікулері та міській електричці. За допомогою громадського транспорту, можна передбачити можливість “евакуації”, особливо, якщо це ваші перші виїзди в таку пору року. Якщо маршрут короткий (до 5 км) — то можна взагалі не перейматись: в крайньому випадку, можна довести його пішки. Чудово, якщо у вас є можливість залишити велосипед на роботі в разі вечірніх сюрпризів від погоди.

Велосипед і міська електричка. Так подорожує Антон Шевченко

Зазначу, що, користуючись велосипедом як транспортом, ви нікому не присягаєте, що “в журбі і в радості буду їздити лише на ньому”. Це нормально, коли людина їздить на авто, а подивившись на пробки — обирає метро. І коли людина замість тролейбусу обирає таксі, коли поспішає. Те ж саме з велосипедом — це просто альтернатива, хоча й дуже приємна. Проте, чим більше у вас досвіду — тим менше буде залишатись потенційних обставин, які зможуть вас відмовити від поїздки саме на вело.

Ще момент — бруд. Так, велосипед може забруднитись. В цьому сезоні я ще пару перших разів намагався з цим щось зробити, але потім забив і вирішив, що помию, коли вже все надворі підсохне.

Справді в чистоті важливо тримати лише ланцюг — після поїздки прочищаю старою зубною щіткою, займає 3 оберта педалей і до хвилини часу. Що ж до рами — то, зрештою, яка різниця, як виглядає ваш велосипед, якщо ви на ньому їдете, а не здмухуєте пилинки вдома? Автомобілі в цю пору року виглядають не більш презентабельно.

Що робити на дорозі

Головне: не поспішаємо. Так, перші весняні поїздки займатимуть довше часу, ніж ви звикли, це слід враховувати. Якщо бачимо десь лід, рихлий підтанувший сніг або велику калюжу — оминаємо, якщо неможливо — максимально пригальмовуємо чи навіть спішуємось. Крім того, взагалі не раджу розганятись з гірок. Справа в тому, що звичайні гальмівні колодки, коли мокрі, гальмують значно гірше. А намокнути вони можуть, коли ви переїжджаєте калюжу, чи десь попало трохи бризок — коротше, “сухість” гальм ви контролювати весь час не зможете. Цю особливість слід постійно тримати в голові.

Як ми знаємо, згідно з ПДР велосипед має рухатись якомога ближче до правого краю дороги. Але тут нас чекають несподіванки — забиті та зламані ливневі стоки, калюжі, гори неприбраного снігу та сміття. Тому нагадаю, що згідно з тих же ПДР — велосипед є повноцінним учасником дорожнього руху і, в разі необхідності, може виїжджати лівіше для об’їзду перешкод.

Так, трапляються випадки, коли доступна для проїзду частина дороги настільки вузька, що автомобіль мене вже обігнати не може. Що поробиш, я маю на це право. Втім, зазначу, що якщо робити це акуратно і не зловживати — то водії ставляться з розумінням. Вони бачать, що мені дійсно нікуди дітись, і плетуться позаду. І бачать, що як тільки можливість з’являється — я їх пропускаю, то ж жодних конфліктів не виникає. А якщо ще й всміхнутись і помахати рукою — то настрій виросте у всіх 🙂 Дуже докладно все розписано в цьому пості на ВІС. Якщо ж цікаво трохи практики і хочеться поспілкуватись з кимось досвідченим — то вже незабаром можна приїхати на велонавчання.

У чому кайф?

У велосипеді, звісно! Після зими це неймовірні враження. А використовуючи його щодня, ви ще й бачите, як природа прокидається і налаштовується на новий лад. Ще вчора тут була кучугура, яку доводилось об’їжджати по зустрічній смузі — а сьогодні тут вже весела калюжа, в якій миються горобці. Щодня щось додається: починають співати пташки, інакше виблискує сонце, вітер стає дедалі теплішим, люди вже не стоять на зупинках як пінгвіни, тупцяючи від холоду й піднявши комірці, а весело спілкуються і жестикулюють. А хтось досі стоїть і тупцяє, але тому, що вирядився «по-модному» і вирішив, що шапка більше не притіснятиме її/його чудову зачіску 🙂 Все відкривається зовсім інакше. Якщо ж на роботу їхати все ще страшно — то раджу зробити пробний виїзд на вихідних в якусь красиву місцину. Можливо, після цього вас і в робочий день “затягне”.

Всім успіхів і гарної весни!

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Богдан Лепявко

Комменты Facebook

Disqus (0)

bikeincity

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: