Bike in City

Кейрін — японська трекова заруба

Кейрін — трекова гонка родом з Японії, де вперше з’явилася у 1948 році. Назва “Кейрін” перекладається як “гоночні колеса”. В ті часи цю дисципліну було придумано для гри в тоталізатор. З того часу кейрін на батьківщині має неймовірну популярність, а його офіційна ліга налічує сьогодні біля 4 тис. зареєстрованих гонщиків.

Для наших країв гонка відносно молода. Офіційно її включили до складу Олімпійських дисциплін лише у 2000-му році.

У кейріні, найбільш характерим елементом є дерні — мотоцикл, який їде попереду пелотону і поступово розганяє гонщиків, перш ніж дати їм включитися на повну і влетіти на фініш. Роль дерні може виконувати майже будь-який двоколісний транспорт. Іноді це скутер, як донедавна на львівському велотреку, а іноді мото-велосипед. У Японії, в класичному кейріні, цю роль виконує просто ще один велосипед. У сучасних умовах часто використовують електровелосипед.
Дистанція кейріну 2 км, або 8 кіл, з яких 5,5 кіл гонщики їдуть за дерні, а решту 2,5 кола розбираються між собою хто крутіший.

Учасники шикуються в пелотон і стартують, коли повз них проїжджає дерні. Спершу, дерні рухається зі швидкістю — близько 30 км/год, і поступово розганяє пелотон до 50 км/год у чоловіків, і 40 км/год у жінок. На старті кожен займає чітко визначене жеребкуванням місце і повинен триматися його, поки дерні на треку. Коли до фінішу залишається 2,5 кола, дерні сходить із полотна під звуки дзвону і учасники починають справжню боротьбу за перемогу — фінальний спринт. Переможець той, хто першим перетне фінішну лінію.

Всі ці маніпуляції з дерні для того, щоб зрівняти шанси на перемогу всіх учасників гонки. Коли всі будуть однаково втомлені, виграє найсильніший. Як і у решти спринтових дисциплінах, хороша позиція перед прискоренням є визначальною. Через це, кейрін вимагає від гонщика значних тактичних і фізичних якостей. Окрім цього, роверисти повинні бути постійно на поготові, швидко їздити, бути кмітливими й сміливими.

Хоча у світі кейрін проводиться за правилами міжнародних змагань, у Японії він саме такий, яким був із самого початку. Особливо це стосується технічної складової цього спорту. Допускаються лише технічно однакові велосипеди, виготовлені за суворо регламентованими технологіями. Деталі велосипедів повинні бути із вузького переліку виробників, сертифікованих Японською Асоціацією Кейріну (NJS). Це для того, щоб відбувалась боротьба не серед “машин”, а виключно серед самих спортсменів — азарт. Елемент неочікуваності у тому хто ж переможе, чи не найважливіше для тоталізатора, який все ще практикується в Японії. Трекові деталі NJS стали ознакою якості, хорошого дизайну і майже культом для кожного фіксера на вулицях міста.

Кейрін в Японії заслуговує окремої статті, але важливо згадати, що від гонщика кейріну вимагаються виснажливі тренуваня та духовний розвиток. Виховання у спеціальних школах кейріну нагадує храм східних єдиноборсв — все за канонами жанру.

Сподіваємося вам так само припаде до душі ганятися та вболівати на кейрінах.


Оригінал тексту

Київський велотрек

Автор — Андрій Шуляр

Заметили в тексте ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter.

Блоггер Bike in City

Это общий аккаунт для всех блоггеров–новичков. Автор публикации указан в тексте.

Если хотите опубликовать материал на Bike in City или завести персональный блог, напишите Богдану или Йонасу.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: